ЧЕРЕЗ ЩО...

У Вилавчу на Буковині був дідич такий, як Гирлічка на Вскіріках. І той дідич віддавав людей у некрути. Як котрого видав у некрути лег ... Читать дальше »

ДОВБУШ І ДІДОК

У 18 років задумав Олекса, як би зібрати товариство. Пішов він до Жаб'єго і вибрав собі трьох легінів. Та й тоті побеспечили його, ... Читать дальше »

ДОВБУШЕВІ ЗУБИ І РЕБРА

То було їх двоє: Олекса й Іван. Вони були моцарі великі, але Олекса був багато міцніший, як Іван. Та Олексу й куля жодна н ... Читать дальше »

Іван Бойчук ходив давно в опришки, ще перед Дмитром Довбушем. Той Іванко Бойчук був розумний та хитрий; бував багато років у опришках, бував царами, світами. Довбуша дуже кортіло бути з тим Бойчуком та щось у нього розпитатися.

Але однак не міг Іванко Бойчук улізти ... Читать дальше »

Ходив Довбуш багато грабунками, бував на долах та скрізь. Але був на долах один такий дідич: дуже багатий та мудренький. Той дідич, бувало, каже:
— Ги! Що то за Довбуш! Коби він був такий дужий, аби оцього дуба іздоймив та й припер до вугла, то тоді би він прецінь звавс ... Читать дальше »

Прийшов Довбуш до Папкевича у Річку перебраний па бабу та й зачав проситися, аби його приймили Панкевичі прясти кужелі. Панкевичі приймали тоту бабу прясти кужелі та й вирядили у другу хату на піч. Довбуш сів за комин та й пряде тоті кужелі. ... Читать дальше »

Прийшов Довбуш до Папкевича у Річку перебраний па бабу та й зачав проситися, аби його приймили Панкевичі прясти кужелі. Панкевичі приймали тоту бабу прясти кужелі та й вирядили у другу хату на піч. Довбуш сів за комин та й пряде тоті кужелі. ... Читать дальше »

У пана Сіладія кріпаки дуже важко відробляли панщину. Цілий тиждень робили панові, а тільки в неділю могли робити собі. Кожного понеділка до днини приходив у село панський гайдук, зганяв кріпаків, як свинар свиней, і кочував на панщину. Хто в понеділок не виступив на роботу ... Читать дальше »

Давно, як я ще був малим хлопцем, кажуть, була панщина. Мусили люди панам запусто робити від досвітку до ночі, а хто трохи опізнився, не прийшов зранку, тому давали десять буків та й казали лізти на таку, вісім метрів заввишки, гору, аж на ве ... Читать дальше »

A. Жив собі багатий-пребагатий чоловік Дідушко. Мав він багато слуг. Слуги його не любили, бо дуже поганий був па сумлінні. Розказували, бувало, його слуги, що навіть у поло¬нині будза жалував дати попоїсти, а кулеші — то лиш по одній ... Читать дальше »

Гердлічка — панський підлиза — дістав від графа Потоцького такий наказ: будь-що упіймати Довбуша. За це Потоцький пообіцяв Гердлічці двадцять п'ять міхів золота.

Гердлічка був зажерливий і почав готуватися до незвичних ловів. Дав викувати велику залізну кліть. Погол ... Читать дальше »

Раз у гурті хлопців, що зійшлися па полонині, один старець розповідав, як Довбуша хотіли підкупити папи і перетягти на свій бік. Усі хлопці тоді вже знали, що в горах ходить з опришками Довбуш і боронить людей від панської люті. Дехто, але ду ... Читать дальше »

На Дворах у Рожанці жив пан Яворський. У нього була дуже гарна й розумна донька. Вона так полюбила Довбуша, що не раз помагала йому чим могла, а найчастіше тим, іцо дізнавалася межи панами про їх заміри проти опришків і переказувала тото все ... Читать дальше »

У селі Яворові, що за Косовом, є багато людей з прізвищем Копильчук. Один Копильчук розповідав таке: Олекса Довбуш разом з хлопцями був у Яворові на храмі. Там йому сподобалася одна дуже вродлива гуцулка. Він почав до неї ходити. Довбуш її дуже любив, і дівчина чекала від н ... Читать дальше »

Олекса був простим легінем, вівчарив. Раз надійшла туча. Він став під смереку, аби перечекати. А на небі гримить і лускає. А під другою смерекою стоїть чорт. Тільки блис-пе — чорт язика покаже і під землю сховається. І так двічі зробив. На тр ... Читать дальше »

Ходить Довбуш молоденький
Попід ділок зелененький.
На ніжечку налягає,
На топір ся підпирає,

На топір ся підпирає
Та й на хлопців посвистує:
"Ой ви, хлопці молоденькі,
Убувайтеся скоренько

У бочкори кожанії,
У волоки шовковії, ... Читать дальше »

Ой у гаю зелененькім
Гуляв Довбуш молоденький.
На ніженьку налягає,
Топірцем ся підпирає.

Йде до Космача до Дзвінки,
До Штефанової жінки.
"Добрий вечір, Штефанова,
Чи вечеря вже готова?" —

"А вечеря вже готова,
Лиш Штефана н ... Читать дальше »

Послухайте, люди добрі, що хочу казати —
Про Довбуша співаночку знаю заспівати.
Ану трошки послухайте, усі гірські люди,
Тут найкраща наша слава з давніх часів буде.
Закувала зозулиця темними лісами,
Була колись тяжка війна з панськими ляхами.
Ой тікала з України моло ... Читать дальше »

Ой у гаю зелененькім все зозуля кує,
Ой куди то славний Довбуш з хлопцями вандрує?
Ходив Довбуш з опришками лісами, горами,
А він хотів розправлятись з клятими панами,
З високої полонини котяться гелетки,
Ходить Довбуш розбивати великі маєтки.
О ... Читать дальше »

Ой низенько сонце сходить, ще нижче лягає.
Сидить Довбуш під смереков та й думку гадає.
"Ой Довбуше молоденький, яка в тебе гадка?" —
"Що не пила довго крові опришківська бартка.
Чи знаєте, легіиики, що в Косові-місті
Вже ночують над ... Читать дальше »

На високій полонині зародили рижки,
Закохав я собі силу та й пішов в опришки.
Не рік, не два ходжу лісом, та не маю щастя,
Хоч у мене тілько грошей, як у лісі листя.
Ой вийду я в полонинку на високі гори,
Де Черемош воркітливий каміннячко оре.
По долині жовнярики на села ... Читать дальше »

Прийшов Довбуш до Маріки та зачав клопкати:
"Удопирай, мила, двері та пущай до хати".—

"Та я двері не відомкну, хочу ти вповісти:
Ще вечеря не готова — не буде що їсти".—

"Ой лягав я не раз спати, дівко, без вечері,
Та вдосувай скоро замки, бо розіб'ю двері".—

... Читать дальше »

Вже за гори місяць зайшов, зорі зазоряли,
Ішов Довбуш з опришками, тихо розмовляли.

"Щось на тобі, Чорногоро, пізно бук розвився,
Наш отаман все сам та сам, чогось зажурився".

Ой як ішли через Тису, став Довбуш на мості:
"Повертаймось до Ко ... Читать дальше »

Про Баюрака я чув у Вигоді. Розповідали, що дуже був красний леґінь, дуже його молодиці любили.

Коли пани зловили його і присудили до страти, то жони, які знали Баюрака, написали до царя, аби не страчували такого файного легіня, бо як ... Читать дальше »

Опришок Бойчук познаходив собі дванадцять легінів. Він перебував у Ясеновій. Звідти ходив по грабунках. Але вийшло з Соколова від Дідушицького і з Львова, з губернії, письмо, аби видати Бойчука і його товаришів, бо інакше село військом сплюнд ... Читать дальше »

Попецун жив 125 років і узнавав Довбуша. В Попецуиа була полонина Штивйора та й Балтагул. Як ішов у полонину, то не йшов ід стаї, але силяв коня до смереки, а сам ішов, куди сам знав, своїми ділами. Попецун був родом кри-ворівнянський, але зн ... Читать дальше »

Блукаючи лісами, втікачі з Галичини й Буковини натрапили на поляну, біля якої зливаються дві гірські річки. Тут можна було випасати худобу. Та й води вдосталь. Поселилися на тому місці й жили собі — гадали, що ніхто їх ніколи не знайде і служ ... Читать дальше »

Дідо мій Власій давно вмер, а то ще його дідо розповідав, що у Краспоїллі був опришок Грицько, який вдавав з себе дурного. Але він не був дурний, лишень так прикидався. Грицько був у Довбуша зв'язковим, усе винюхував по селах і говорив опришк ... Читать дальше »

Був якийсь великий багач та звався Бойко. Той Бойко мав свою полонину в Чорногорі. Вигнав він у полонину одного літа пару воликів таких, що, може, вартували п'ятсот банок. Та й поклав до тих волів за бовтаря, аби вартував, свого сина Івана Бо ... Читать дальше »

Вертався десь Олекса Довбуш з грабунків. Але то вичу-ли, куди має вертатися Довбуш з своїми легінями, та й засіло на Олексу Довбуша дванадцять варт. Але і Олекса Довбуш визнав за ті варти та й одинадцять обійшов боком так, що вони не виділи а ... Читать дальше »

Був у роті Довбуша Іван Загірський. Загірським його прозвали тому, що був із Закарпаття, з-за гір. А Довбуш хоч був із Галичини, та часто бував тут, на Верховині. Одного разу прийшли опришки в Синевирську Поляну, аби покарати пана, який дуже ... Читать дальше »

Не було такого походу Довбушевих хлопців, у який пе ходив би Матій Цуперяк. Був то спритний, відважний опришок, і за це його дуже любив ватажок.

Батько Цуперяка наймитував десь біля Коломиї, мати ще замолоду померла. Матій мусив змалк ... Читать дальше »

Жив у нашім селі вівчар Лука Головка. Якось він пас вівці в Багенцях. Туди надійшов Довбуш з опришками та й каже до Луки:
— Чи не дав би ти, чоловіче, нам щось попити?
— У мене біля колиби, он там долі, є жеитиця. Більше не маю нічого, а ... Читать дальше »

Ми жили по сусідству з дідом Шкуматом. Він недавно вмер. Та малими ще часто просили його: "Діду, розкажіть про Довбуша". Він не дуже хотів розказувати. Та ми доти просимо, що він розкаже, і не лише за Довбуша, а й за свого прапрадіда, що ходи ... Читать дальше »

Бойчук із Шстолетником змовилися та й довгі часи разом розбивали. Аж раз Пістолетпик наперся конче напасти па Косів. Але Бойчук і чути не хоче:
— Що ти си гадаєш, побратиме? Та ж Косів — наша мама. Косів нас вигодував, а ти його розбивати ... Читать дальше »