Зимовий спорт завжди був популярним у Львові та на Західній Україні.

З часу проведення Зимових Олімпійських Ігор

1924 року у французькому містечку Шамоні Львівщина делегувала на найпрестижніші зимові змагання 23 спортсменів. Вони виступали у шести видах спорту – лижному, гірськолижному і санному, хокеї, біатлоні та стрибках на лижах з трампліна. Семеро з них представляли Польщу, двоє – СРСР, сімнадцять – Україну.

Перші трампліни для стрибків на лижах, лижні та гірськолижні траси були споруджені у прикарпатських селищах Славське та Ворохта на початку ХХ ст. У 30-і роки ХХ століття в Галичині на зразок Зимових Олімпійських Ігор проводилися масштабні комплексні змагання, які називалися зимові Запорізькі Ігрища, учасниками яких були представники спортивних клубів Галичини, Буковини та Закарпаття.

 

Хокей

Перший хокейний матч або як тоді його називали «гаківка на леді» відбувся у Львові 15 січня 1905 року.

Ось що написала про подію газета «Слово польське» (№26 від 16 січня 1905): «Фестин на ставах Панєнських випав дуже гарно…Атракцією став хокей, який продемонстрували учні Реальної школи. Через неприбуття суперника, яким мала бути команда Товариства Лижвярського, реалісти зіграли між собою…Публіки було багато, яка весело вітала нову гру на леді, а що мороз «скварчав» (-12 градусів), то було випито чимало гарячої гербати».

Коротенька згадка у щоденнику «Діло» з 1911 року свідчить - ще у тому ж році піонер українського спортового руху професор Іван Боберський намагався впровадити в СТ «Україна» нову спортивну ділянку – гаківку на леді. Однак його ідея не увійшла тоді у життя. Другий раз цю саму думку підніс в 1926 році тодішній голова Товариства інженер Слєзак, але з тим же наслідком.

Масово розвиватися хокей у Львові почав у двадцяті роки, коли у багатьох спортивних товариствах виникли хокейні секції і долучилися до тих, що вже поодиноко діяли в «Погоні», «Чарних» чи «Лєхії».

Початок української гаківки припадає на зиму 1930 року, коли члени проводу СТ директор Радловський та Конашевич створили нову секцію і знайшли можливість придбати досить коштовне приладдя та форму. На їх заклик численні українські установи та поодинокі добродії поспішили з грошовою допомогою і допомогли із створенням хокейної команди. Вже перша зустріч із старожилом хокейного Львова «Гасмонеєю», що закінчилася перемогою українців 2:0, показала потенціал нової команди.

 

Санний спорт

Сучасні спортивні санки з’явилися у Львові у 1970 році, коли ентузіасти ВО «Електрон» , надзвичайно потужної спортивної організації у той час, майстер спорту із стрільби з лука Валерій Шмаков та універсал- спортсмен Фіма Шафір при допомозі колег цеху (серед яких були відомі гандболісти Тадей Мушинський та Євген Палій), змайстрували перші санки, на яких і перемогли в Спартакіаді виробничого об’єднання, що тоді були дуже масовими. Відповідну трасу знайшли в Голоско, - висотою у 270 метрів із кількома поворотами. Санками захопилися представники інших спортів – скутеристи, мотоциклісти, яким літній «екстрим» хотілося продовжити й зимою. Згодом спорудили справжню трасу на Кайзервальді, де можна було навіть проводити чемпіонат України. Перед Олімпійськими іграми 1972 року в японському Саппоро до першого виступу готувалася жіноча двійка у складі Людмили Сізієвої та Тетяни Чехоніної, але травма однієї з них затримала олімпійський виступ львів’ян серед санкарів.

 

Фігурне катання 

У Львові фігурне катання або відоме як мистецьке ковзання на леді почало розвиватися ще у кінці ХІХ століття в секції Львівського Ковзанярського Товариства, яке мало свою ковзанку на Цитаделі. Ще одним популярним місцем для львівської молоді у тридцяті роки у Львові стала ковзанка на сучасній вулиці Горбачевського, де також грають у хокей.

Львівські майстри фігурного катання перед війною посідали високі місця у чемпіонатах Польщі, а в 1933 році наші земляки повністю окупували п’єдестал пошани: 1.Ковальський-Більорувна, 2.Третер-Рудницька, 3.Ловчиньський-Кіслєрувна.

 

Лижний спорт

Лижний спорт, або як тоді говорили лещетарство, був поширений у Галичині ще перед Першою світовою війною. У 1908 році на сторінках львівського часопису «Сокільські Вісти» опубліковані перші замітки про лещетарство. У тому ж році проф. Іван Боберський започаткував лижні змагання серед членів гімназійного спортового гуртка, а згодом - і лижні пробіги довкола Львова.

9 грудня 1924 року у Львові загальними зборами ентузіастів лижного спорту було створено Карпатський лещетарський клуб (КЛК) – громадську спортивну організацію, яка об’єднувала лещетарів-аматорів. Почесним членом товариства обрано Івана Боберського як піонера лещетарства в Галичині та символа національного тіловиховання.

 

Представники Західної України - учасники зимових Олімпійських Ігор (перша половина ХХ ст.) (завантажити PDF) 

За період від дебютного виступу українських спортсменів у Ліллегаммері 1994 року Львівщину на зимових Олімпіадах представляло 17 атлетів та один представник параолімпійського спорту. Найбільше львів’ян, сім спортсменів, виступало в 1998 році у Нагано, а п’ятеро їздили на Олімпійські ігри двічі.

Сьогодні у Львівській області успішно розвивається санний спорт, біатлон, гірськолижний спорт, й очікується на неабиякий прогрес у сноубордингу, стрибках на лижах з трампліну та хокеї.