Виявляється, в далекі 30-і
роки минулого віку в лютому місяці на Гуцулії проводилися традиційні
всепольські змагання-марші воєнних патрулів (на сучасний лад
біатлоністів) під назвою "Гуцульським шляхом ІІ Бригади Леґіонів". Окрім
політично-ідеологічної складової, одним із завдань організації таких
імпрез була й популяризація в Карпатах зимових видів спорту і туризму.
ІІ Бригада Леґіонів
Польських була складовою військовою одиницею Австро-Укорської армії,
зорганізованою після початку Першої світової війни. Свою славу
леґіоністи здобули під час героїчних боїв з російськими частинами в
1914-1915 рр. у гірській місцевости ПриКарпаття. Саме тому до ІІ Бригади
пізніше й припала назва Карпатської.
1934 р., 16-18 лютого:
Перший
лижний марш патрулів бойовими дорогами леґіоністів відбувся в кінці
зими 1934 р. з ініціативи віце-міністра військових справ Тадеуша
Касприцького. Учасники змагань протягом трьох днів мали пройти по трасі
Рафайлів - Яблуниця - Ворохта. Почесним патроном змагу і фундатором
перехідного призу став маршалек Йозеф Пілсудський (по його смерті марш
відбувався вже під патронатом маршала Едварда Ридз-Смігли). Оргкомітет з
організації і проведення очолив командувач 11 Дивізії Піхоти Казімеж
Лукоський.
Прем'єрний змаг викликав
великий ажіотаж в краї. Місцева залізниця з помітними труднощами давала
собі раду з довезенням туристів і всіх охочих стати свідками масових
лижних баталій. Гостей навіть не змогли вмісти на відпочинок всі
навколишні гірські пансіонати, тому чимало приїжджих зупинилося в
приватних гуцульських помешканнях, завбачливо підготовлених наперед для
такої оказії.
Успіх в 1934 р. І маршу "Гуцульським шляхом ІІ Бригади
Леґіонів" мав своє продовження і в наступних лижних здвигах 1935-1939
рр. Для забезпечення ще більшої масовості та відносно рівних умов
учасникам організатори розділили змагунів на підгрупи ("військових" і
"цивільних"), а також збільшили кількість командних та індивідуальних
призів та відзнак.
1935 рік, 14-17 лютого:
