Тіло забарвлене в оливковий, оливково-сірий, оливково-зеленувато-оранжевий, оливково-бурий, зрідка червонувато-оранжевий колір. Зазвичай на спині розміщуються темні плями в шаховому порядку чи вузькі поперечні смужки. Часто дорослі особини одноколірні, без рисунку. Описані меланісти.

Життя вужа водяного (інші назви - гадюка водяна, гад водяний, водяник) тісно пов’язане із водоймами. Оселяється на обривистих берегах, кам’янистих схилах на берегах струмків та річок, на болотах, у заростях очерету, старицях. На заході України надає перевагу долинам гірських рік і гірських потоків, які в них впадають. В горах зустрічається на висоті не вище 500 м над рівнем моря.

В якості сховищ обирає тріщини в скелях, порожнечі під камінням, нори водяних щурів. На весні після пробудження деякий час тримається по берегах водойм. Влітку більшу частину часу проводить у воді. На зимівлю іде в кінці вересня – у листопаді. Зиму проводять вужі поодиноко, або групами, іноді навіть з вужем звичайним (до 200 особин). Парування відбувається в квітні. В червні-липні самка відкладає 4-18 яєць. Молодь з’являється на світ в середині серпня – у вересні.

60-66% раціону – риба (в умовах західної України – це гольян, щипівка, пічкур, марена, головень). Крім риби вуж водяний живиться пуголовками, жабами, ропухами, полівками, мишами, малюками ондатри. Відомий випадок поїдання водяним вужем саламандри.