Відтворення дунайського лосося в Закарпатті

В кінці вересня минулого року в р.Латориця вперше було проведено зариблення дунайським лососем (головатиця, Нuсhо huсhо Linnaeus, 1758). Воно було невипадковим оскільки базувалось на наукових іхтіологічних та гідробіологічних дослідженнях на базі яких закладено, що з метою формування популяції дунайського лосося в р.Латориця необхідно проводити зариблення його молоді протягом п'яти років. Саме у 4-5 річному віці він стає статево зрілий, а ціль полягає в тому що через чотири роки повинні прийти на нерестилища перші особини, яких ми випустили у минулому році, а через п'ять років до них мають приєднатися ті, які були випущені в цьому році, і так за результатами п'яти зариблень передбачені результати очікуємо отримати через 8-10 років.

Базовим і основним критерієм ідеї вселення дунайського лосося в р.Латориця було те, що на протяжності русла від м.Мукачево і до с.Підполоззя Воловецького району (а це не менше 40 км) наявними є сприятливі умови для його існування, а у верхів'ях Свалявського та частині Воловецького районів перспективні місця для нересту.

Одним із самих важливих моментів було й те, що р.Латориця не входить у реалізацію планів розвитку малої гідроенергетики. Саме з врахуванням необхідності дунайського лосося робити великі міграції (сезонні, кормові, нерестові), які пов'язані з його біологічними особливостями, недопустимим є перекриття цих міграційних шляхів. Перекривши річку підпірною стінкою, перерізається подальша доля дунайського лосося.
Іхтіологічні дослідження на р.Латориця показали значні запаси підуста та відсутність хижаків для яких дунайський лосось був би конкурентом по кормовій базі. Важливою звісткою у вересні цього року (підтвердженою фото) був факт дунайського лосося на р.Латориця довжиною близько 30см. Враховуючи те, що зариблення в 2011 році проводилось молоддю довжиною 6-9см то особина в 30см доводить про сприятливі умови і вдосталь кормової бази для них в р.Латориця. Для порівняння в умовах господарства та штучних кормів найбільші розміри братів та сестер випущених мальків близькі 20см.

Сама наявність молоді дунайського лосося безпосередньо пов'язана із титанічним обсягом виконаних робіт, які проводяться в Закарпатській області протягом останніх 10 років. Першою хто підняв питання зникнення дунайського лосося та відпрацьовував технологію штучного відтворення в Україні була Антоніна Мрук - зав. лабораторією лососівництва та зникаючих видів риб Інституту рибного господарства НААН України. Саме під патронатом п. Антоніни Мрук працюємо і ми.

За результатами плідної співпраці науковців, спеціалістів держрибоохорони у Закарпатті, природоохоронної організації "ГОЛОВАТИЦЯ", власників господарств, які надали можливість реалізовувати наші плани у себе на безкорисливій основі, можна заявити, що ми готові практично реалізовувати завдання поставлені в Програмі "Відтворення лососевих видів риб в басейні р. Тиса на 2008-2017 роки". Тому роботи, які виконуються на ентузіазмі хоч і не в значних обсягах показують, що у разі підтримки обласної ради у виділенні цілеспрямованого фінансування є реальна можливість забезпечення необхідних обсягів молоді дунайського лосося, струмкової форелі та харіуса європейського: до прикладу наші можливості на сьогодні не переважають за 100 тис. мальків на рік у необхідність потреби 2,5 мільйони.

Не дивлячись на кількості вселення дунайського лосося ( р.Латориця в 2011 році - 440 шт., а в 2012 році - 330 шт.) це є великим і важливим заходом в природоохоронному відношенні багатств Закарпаття. Ми працюємо в напрямку, щоб перевидання Червоної книги було зумовлено необхідністю виключення занесених до неї видів, а не для збільшення в ній сторінок і сумних фотографій про перспективне зникнення того чи іншого виду. Після зариблення, у місцях випуску буде посилено рибоохоронну роботу органів держрибоохорони та контроль по недопущенню негативного впливу на середовище існування, недоторканості місць нересту та зимівлі. Дунайський лосось (головатиця)) - вид занесений до Червоної книги України, заборонений до вилову, штраф за вилучення одної особини з відшкодуванням шкоди від 680 до 1020 грн. (з послідуючим плюсування за кожну особину 340 грн.), а у випадку застосування заборонених знарядь лову, ще й кримінальну відповідальність. В зв'язку з чим інспектори держрибоохорони переконливо просять любителів рибної ловлі на р.Латориця в разі коли дунайський лосось попадеться на Ваше знаряддя лову бережливо звільнити його і неушкодженим випустити.

Колектив управління Закарпаттярибоохорони виловлює щуру подяку всім небайдужим краянам та керівникам організації і установ, що надають посильну допомогу у реалізації заходів по відтворенню дунайського лосося.