За народними переказами, марамороське село Угля (Закарпатська область, Тячівський району) отримало свою назву від промислу його мешканців, що випалювали дерев'яне вугілля для ковалів жорстокого феодала Дракули. Угольський монастир в селі Угля заснований ще в домонгольську добу і вважається одним з найдавніших монастирів Закарпаття. Особливої ваги монастир набув у добу єпископа Досифея (Феодоровича). У той час єпископ Досифей був єдиним православним єпископом Закарпаття, де панувала унія. 22 серпня 1720 р. австрійський імператор Карл VI підпорядкував усі монастирі і храми Мукачівському уніатському єпископу, а владику Досифея позбавив "усяких єпископських функцій". Але православний владика продовжував висвячувати священиків та приймати народ, за що був ув'язнений в Хустському замку, де у 1734 році захворів і помер. Тіло покійного було перенесено до Угольського монастиря і там поховано. Могила владики Досифея нині є святинею монастиря. У 1788 р. імператор Йосиф II видав указ про закриття усіх марамороських монастирів, серед яких був і Угольський чоловічий монастир. Пізніше монастир знову розпочав своє життя, та за часів радянської влади, у вересні 1959 року був закритий.

У 1990 році Угольський монастир знову відкрився як Свято-Успенський жіночий монастир. Того ж року на території обителі було збудовано каплицю в ім'я св. пророка Іллі, а в 1993 р. — Успенський собор. У 2004 році при ігумені Єкатерині (Стан) розпочато розпис Успенського собору.