Наш Опрос:
Еще опрос?
Офіційне лого
Олімпіади 2022:
| Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
Главная » 2014 » Март » 16 » Угольський масив :.
18:47 Угольський масив :. |
 - Автор: Шелевер Іван
Угольський масив
знаходиться у міжріччі таких річок, як Тереблі і Тересви, на території
Хустського району Закарпатської області. Визначними населеними пунктами є
з однієї сторони Мала і Велика Уголька, а з іншої Широкий Луг. На
території цього масиву розташований Угольсько-широколужанський
заповідний масив Карпатського біосферного заповідника. До особливостей
Угольського масиву належать вапнякові скелі та численні карстові печери.
Половина із приблизно 60 карстових печер Українських Карпат знаходиться
на території даного масиву. Серед них і відома печера "Дружба”, яка має
довжину понад 1 кілометр і є найбільшою в Українських Карпатах.
"Дружба" і інші печери служили у пізній льодовиковий період притулком
для первісних мисливців. У печері "Молочний камінь” археологи знайшли їх
поселення понад 20 тисяч років. У лісовому урочищі "Чур" знаходиться
"Карстовий міст" - природна вапнякова арка, котра вже багато століть
захоплює людей. Ця чудова пам’ятка природи вразила послів російського
царя Івана Грозного, які під час подорожі із Цареграду до Москви у 1552
році зупинялися у розміщеному в Малій Угольці Занівському монастирі. Ось
як посли описали свої враження від карстового мосту: "Да близко того ж
монастыря есть камень велик, как дуга. И проходы под него, как под
городские врата. А на верху того камени лес растет: кедр, буч, тис,
ивор, граб, и ино древие...". Посли також писали, що в околицях
монастиря вони пробували мінеральні води із трьох різних джерел: кислої,
грушевої і солоної (ці джерела також збереглися до нашого часу. У
монастирі тоді жило понад 330 монахів. Це був регіональний центр
православної релігії, але у 1788 році за розпорядженням австрійського
кайзера Йозефа Другого монастир було закрито. Сьогодні від монастиря
залишилися тільки руїни, що знаходяться поблизу села Мала Уголька.
Угольський
масив сильно розчленований основними і численними вузькими поперечними
долинами рік. Ліси розташовані переважно на крутих схилах із нахилом від
15 до 30, а в деяких місцях і до 40 градусів. Гірський масив
складається переважно із плоских шарів флішу із мергелями і пісковиками,
а також із юрських вапняків і крейдяних конгломератів. У нижній частині
серед (до 750 м. н. р. м.) серед ґрунтів домінують глинисті буроземи, а
вище в горах - помірно-кислі буроземи.
Клімат на території
масиву помірний, середньорічна температура повітря становить +7 °С, а
середньомісячна температура липня +17 °С, а січня - -4 °С. У середньому
за рік випадає 948 мм., опадів, з них 622 мм., протягом вегетаційного
періоду. Вологість повітря висока, в середньому за рік вона становить 85
відсотків. Товщина снігового покриву досягає висоти від 40 до 60 см,
місцями від 50 до 100 сантиметрів.
 - Автор: Шелевер Іван
Кінцеву стадію
природного розвитку лісів формують чисті і змішані букові ліси. Лісові
насадження відзначаються високою продуктивністю. Тут ростуть найвищі
дерева бука в Україні. Через інтенсивний випас худоби верхня межа лісу
знизилась на 100-200 метрів і зараз проходить на висоті від 1250 до 1350
метрів над рівнем моря. Окремі старі дерева бука на теперішніх
полонинах свідчить про те, що колись природно бук піднімався значно вище
в гори.
Лісова рослинність Угольського масиву представлена 28
типами лісу. Найпоширенішими є свіжі і вологі чисті субучини і бучини.
Значну частину площі масиву займають зубницеві і маренкові бучини (Fagetum dentariosum und F. asperulosum). У понижених тепліших місцезростаннях бук має меншу конкурентну здатність. Там він утворює мішані дубово-букові (Querceto petraeae-Fagetum) або грабово-букові ліси (Carpineto-Fagetum). На південних схилах Угольського масиву в урочищах "Вежа" і "Погар" можна побачити насадження дуба скельного з ожиною (Quercetum luzulosum luzuloides), а також буково-дубові ліси із маренкою (Fageto-Quercetum asperulosum) і букові зубницеві діброви (Fageto-Quercetum dentariosum). У вологіших умовах вище в горах бук формує мішані яворово-букові ліси (Acereto pseudoplatani- Fagetum).
Піднімаючись в гори, що знаходяться в басейні річки Лужанка, клімат
дещо холодніше. Тут збереглися мішані букові ліси із ялицею (Abies alba) і смереки (Picea abies). На схилах Лужанки зустрічаються окремі смерекові деревостани із домішкою берези повислої (Betula pendula), вздовж річок і струмків ростуть вільхові (Alnus incana) ліси. Верхню межу лісу формує зеленовільхове (Alnus viridis) криволісся.
 - Автор: Шелевер Іван
Унікальною особливістю
цього масиву є вапнякова гряда. Завдяки їй там збереглось значна
кількість реліктових і ендемічних видів рослин, серед яких є кілька
представників термофільної флори. В урочищі "Гребінь" і "Мала Копиця"
зберігся ряд реліктових фітоценозів. Зокрема тут охороняється, у
заповіднику, єдине в Україні місцезростання букового липняку
сеслерієвого. На вапнякових схилах спорадично зустрічаються природні
тисово-букові ліси. Іншим прикладом є угрупування ялівця козачого (Juniperus sabina), який в Українських Карпатах зростає тільки тут, а також грабова бучина таволго-переліскова (Caprinrto-Fagetum spiraeoso-mercurialidosum).
У підніжжі вапнякових скель можна побачити рідкісні в’язово-ясенево-яворові фітоценози (Ulmeto-Fraxineto-Aceretum). В трав’яному покриві переважають реліктові види: лунарія оживаюча (Lunaria rediviva) і листовик сколопендровий (Phylitis scolopendrium),
який в народі називають "тур’їм язиком". Назва його, як і назви деяких
сіл і урочищ краю, збереглася мабуть із тих ще давніх часів, коли на
Закарпатській частині випасалися стада турів (Bos primigenius).
Це було ще до 15 століття. Тура вважають предком великої рогатої худоби.
Він був поширений у Євразії і Північній Африці, і вимер у 1627 році.
Останні екземпляри цього виду жили саме в лісах Східної Європи.
 - Автор: Шелевер Іван
В Угольському масиві
зростають біля 500 видів судинних рослин; з них 27 вважаються
рідкісними. Серед видів що охороняються в Україні, тут часто можна
зустріти беладону звичайну (Atropa bella-donna), скополія карніолійська (Scopolia carniolica), лунарію оживаючу (Lunaria rediviva), а серед папоротей листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium), аспленій волосовидний (Asplenium trichomanes) і страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris). В Угольці знаходиться реліктове угрупування рідкісного в Україні тиса (Taxus boccata). Також тут можна побачити мохи сфагнум гостролистий (Sphagnum acutifolium) і зозулин льон звичайний (Politrichum commune).
Серед лишайників особливо цікаві Cladonia, Centraria і Usnea. З огляду
на багату вапняками материнську породу, в Угольському масиві можна
зустріти багато теплолюбних видів рослин, зокрема такі раритети як
аконіт строкатий (Aconitum variegatum), чемерник червонуватий (Helleborus purpurascens), суниці мускусні (Fragaria moschata), купину пахучу (Polygonatum odoratum) і півники злаколисті (Iris graminea). У цій місцевості було відкрито новий для науки вид - підмаренник закарпатський (Galium transcarpaticum).
 - Автор: Майєр Роберт/Зуттер
Тваринний світ Угольського масиву є дуже різноманітний. Типовими представниками ратичних є олень благородний (Cervus elaphus), козуля (Capreolus capreolus) і свиня дика (Sus scrofa), а серед хижаків - лисиця (Vulpes vulpes), куниця (Martes martes) і ласка (Mustela nivalis).
Постійний, але рідкісним мешканцем цих лісів є кіт лісовий. Також рись і
ведмідь. Вздовж кам’янистого русла річки Угольки в долину час від часу
заходить ондатра (Ondatra zibethica) - виходець із Північної
Америки. Дотепер вона не могла надовго затриматись у цьому масиві. Серед
представників Червоної книги тут можна зустріти борсука (Meles meles), кутора мала (Neomys anomalus) і бурозубка альпійська (Sorex alpinus). Серед кажанів 8 видів вважаються дуже рідкісними.
Часто над лісовими галявинами можна спостерігати канюка звичайного (Buteo Buteo).
Типовим мешканцем гірських струмків і річок є оляпка. Іншими
представниками пташиного світу є голуб-синяк, пугач, ворона сіра, дрізд
чорний, волове очко, дятел середній і білоспинний, і сивий. Поряд із
цими звичними видами птахів у масиві кожен рік гніздиться чорний лелека.
Він може жити тільки у незайманих лісах і тому став майже повсюди
рідкісним видом.
Серед плазунів досить поширеною є ящірка живородяча (Lacerta vivipara).
Вона відома тим, що на відміну від інших земноводних не відкладає яйця,
а народжує малят живими. Поширеним в Угольці є і полоз лісовий. Серед
земноводних найпоширенішими в букових лісах Карпат є саламандра плямиста
і жаба трав’яна. Тритон гребінчастий зустрічається в Українських
Карпатах до висоти 1450 метрів над рівнем моря. У цьому регіоні
поширений також і тритон карпатський, який найчастіше зустрічається на
висотах 350-800 метрів н. р. м.
Серед комах зустрічаються такі
рідкісні види як жук-самітник, жук-олень, вусач альпійський, великий
дубовий вусач, а також метелики павине око руде і чорний аполлон. Серед
слимаків слід відмітити такі види, як: равлик пшеничний, равлик
вівсяний, равлик баштаноподібний Більца і равлик замкнений пильчастий.
У гірських річках Мала і Велика Уголька поряд із струмковою фореллю (Salmo trutta forma fario) і харіусом (Thymalus thymalus)
поширені також головач звичайний, щипавка звичайна і гольян звичайний.
Під час відкладання ікри дунайський лосось або головатиця, якому серед
європейських видів риб найбільше загрожує зникнення, направляється з
Тиси проти течії у верхів’я її протоки. З класу круглоротих
зустрічаються мінога угорська.
|
|
Категория: Карпаты |
Просмотров: 481 |
Добавил: FreeDOM
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
