Загальна довжина тритона - близько 8 см. Шкіра гладенька, забарвлена у сіро-коричневий колір з фіолетово-синім відтінком. На боках тіла, лапах та щоках - ряд темно-синіх плям. Черевце та горло оранжеві. Типові стації - заліснені схили і зволожені ділянки полонин, букові, мішані і хвойні ліси, заплави гірських річок, криволісся. Живе тритон альпійський (інша назва - тритон гірський) поблизу струмків, озер, під камінням та стовбурами повалених дерев, під мохом та в товщі листяної підстилки.

Після зимівлі тритони з'являється у кінці травня. Ікру самка відкладає в травні-червні у вигляді шнурів чи грудок по 20-250 ікринок, а також поодинокими ікринками, які кріпляться до нижнього боку листків рослин. Через 10-20 днів з'являються личинки. Діаметр ікринок до 1,3 мм. Личинки з'являються як правило у червні-липні. У цей період вони завдовжки 6-7 мм. Метаморфоз закінчується у вересні. Він триває 1,5-4 місяці. Відома неотенія личинок. На високогір'ї личинки залишалися у воді по декілька років і досягають 70-80 мм завдовжки. Статевозрілими тритони стають на 2-3 роках життя. На зимівлю ідуть у вересні. Зимують під камінням та пнями, в лісовій підстилці, у норах гризунів.

Живиться тритон альпійський личинками веснянок, комарами-дергунами, двокрилими, личинками одноденок, крилаток, планаріями, п'явками, водяними кліщами, рачками, коловертками, водоростями, дощовими червами, слимаками, черепашковими молюсками, павуками.

Статус тритона альпійського в Червоній книзі України - II категорія (вразливий). Причини зниження чисельності - ті ж, що й для тритона карпатського. Личинки тритонів масово гинуть при пересиханні і промерзанні водойм.