Тече вода каламутна…

Я не еколог, не санітарний лікар, не лісник і не водник. Я звісно, не знаю досконало всього того, що знають, чи мали би знати ці фахівці. Але в мене є очі, є нюх, є життєвий досвід і логіка ( хай жіноча, та все ж!).

Днями мені знову довелося побувати у Міжгір'ї. Цього разу подзвонили з громадської організації і стурбовано повідомили, що райцентр може залишитися без питної води. Нарікали на дії лісників, які розгорнули рубку в санітарній зоні водозабору. Під'їджаємо до місця конфлікту. Навіть на асфальті видніється болото, залишене вантажівками. Брудні сліди ведуть  у гори. Ледве йдемо, переступаючи по глиняних глибах і глибоких коліях. «А ще місяць тому тут була зелена галявина»- кажуть люди. Прямо в болоті купи спиляних рівненечких стовбурів. Знавці кажуть, то смереки, сосни і навіть три бука відшукали. Є звісно, суховаті, з зіпсованою деревиною.Але більшість стовбурів, на мій непрофесійний погляд, навіть дуже гарненькі й міцненькі. Думаю, може якийсь короїд десь і вкусив ту смереку пару разів, а я просто не бачу.

Підходимо до потічка, який напуває водозабір Міжгір»я. Пам»ятаю, що охоронна зона має бути не менше півтори сотні метрів. А тут її зменшили майже у двісті разів. На самісінькому березі, за якихось сантиметрів 70-80 від води, глибока колія, вщент заповнена машинним маслом. Сліди від вантажітвок піднімаються вище в гори. Туди не йду: надто глибокі колії, земля волога й ноги грузнуть в болоті. На людський розум метикую: потічок тече перпендикулярно до гори, понівеченої технікою. Впаде дощ, оцей бруд рине у струмок, а далі піде собі до водозабору. «А ви ще уявіть собі, що там вище вирубали ліс. І води тепер від дощу побільшає, бо її вже не затримуватимуть сосни та смереки»- додають люди.

Прошу показати мені водозабір. Вода каламутна. Дна не видно. «Це того, що зранку там у лісі вантажили деревину. Через струмки їздили. От і скаламутили воду»- каже один дядечко. «Раніше навіть у дощ такою брудною не була»- додає інший. «Не впораються наші очисні споруди з цим брудом. Це за ясного сонця така вода, а що буде, коли погода погіршиться?»- нарікає третій.

Лісники не поділяють побоювань. Кажуть, рубка санітарна і вкрай необхідна. Погодження всіх інстанцій у них є. А екологічна комісія, куди поскаржились люди, порушень не знайшла. То ж рубають собі далі. Зауважують, що всі дерева- це сухостій, і що стовбури трелюють кіньми. Ну сухостій, чи не сухостій… Не дуже я вже в тому розбираюсь. Але кіньми трелюють? То може я від життя відстала. Може вже горяни, поки я тут у своїй квартирі міській живу, коней навчились підковувати підковами такими сучасними: гумовими, з протекторами глибокими, що колії півметрові залишають? Питаю, чи бачили масло машинне на березі струмка. Відповідають, що не бачили, а того, що не бачили, кажуть, не коментують.

У прокуратурі, куди люди поскаржились вже вдруге за місяць, рубку знову зобов"язали призупинити. З понеділка дії лісників приїдуть інспектувати вже фахівці з області. Цікаво, чи знайдуть порушення? Я знайшла. Але ж я не фахівець. Я так, на око і на «хлопський розум».