Грабові діброви, сформовані дубом скельним, зустрічаються набагато рідше, ніж аналогічні співтовариства з домінуванням дуба черешчатого. Це пояснюється тим, що дуб скельний, як монтангліколевий вид, краще асоціюється з буком. Основні масиви грабово-скельнодубових лісів поширені на теплих схилах Вулканічних хребтах на Закарпатті, в межах висот 150-300 м. над рівнем моря. Вище, в більш прохолодному кліматі, формуються буково-дубові ліси. Флористично грабові діброви ближче до чистих, ніж буковим дібровам. В другому ярусі крім граба зустрічаються бук, клен польовий, дикі плодові. Характерними видами підліску є ліщина, бирючина, клен татарський, липа срібляста.

В межах субформацій описані свіжа евтрофна буково-грабова діброва ясменникова і сухувата мезотрофная грабова діброва волосистоосокова. Продуктивність чистих і грабово-дубових лісів невисока. В 100-річних лісостанах запас стовбурової деревини становить 300-350 м³/га