Монодомінантні спільноти дуба скельного зустрічаються переважно на гребенях хребтів, на крутих теплих схилах, займаючи кам'янисті малопотужні грунти, тобто приурочені до едафічних умов, несприятливих для зростання бука і граба. У рідкісних випадках дуб скельний утворює чисті фітоценози в евтрофних, але сухуватих типах лісорослинних умов. Основні масиви чистих дібров поширені на Закарпатті в межах висот 200 - 350 м. над рівнем моря, рідше - в Прикарпатті і передгірних районах Буковини. Компонентами даної субформацій є такі представники південноєвропейської дендрофлори, як липа срібляста, берека, кизил, бирючина звичайна, клен татарський та інші. У трав'яному покриві зустрічається ряд видів, характерних для південноєвропейських дібров: перловнікі одноквитковий, трансільванський і строкатий, ірис злаковидний , медунка пом'якшуюча, тимофіївка степова та інші. Вони відображають лісостепові риси чистих дубняків. Домінантами трав'яного ярусу в залежності від родючості та вологості едатопа виступають мятлик дібровний, маренка запашна, осока волосиста, перловнік одноквитковий, ластовень лікарський, ожина борова, тощо.