Наш Опрос:
Еще опрос?
Офіційне лого Олімпіади 2022:
Статистика |
Онлайн всего: 3 Гостей: 3 Пользователей: 0 |
|
Главная » 2014 » Март » 9 » Старого вожака молоді олені або вбивають, або зі стада виганяють…
16:51 Старого вожака молоді олені або вбивають, або зі стада виганяють… |
Старого вожака молоді олені або вбивають, або зі стада виганяють…
Фото із mukachevo.net
Якщо ви мріяли
погодувати з рук справжнього оленя, що живе в природних умовах,
необов’язково мандрувати в інші країни. Побачити цих тварин можна на
оленячій фермі, що на Закарпатті.
А коли приїдете в Ізу, то не забудьте про гостинці – олені люблять хліб і сухарики.
Єдина
в Україні оленяча ферма з’явилася у колишньому місцевому колгоспі імені
Мічуріна у 1987 році. В Ізу 32 олені доставили з Калінінградської
області вертольотами. Хоча батьківщина плямистих оленів – Приморський
край. При «совєтах» про цю ферму мало хто знав. Керівник місцевого
господарства зацікавився ними суто з комерційної точки зору: з оленячих
рогів фармацевти виготовляли пантокрин (медичний препарат, який
застосовують при перевтомі, неврастенії, неврозах, слабкому серцевому
м’язі, гіпотонії, для підвищення працездатності), тому на них можна було
заробляти гроші. З занепадом економіки в Україні сировина для
пантокрину значно подешевшала. Утримувати оленів стало невигідно. Хоча
на той час їх було понад 300 особин. Щоб позбутися зайвого клопоту,
оленів почали відстрілювати.
Від повного винищення тварин
врятував Михайло Бугаш, теперішній господар і власник ферми. Саме він
дав друге життя фермі. Помилуватися плямистими оленями нині приїжджають
туристи не лише з України, а й з-за кордону.
Територія
господарства-пасовища, куди входить і частина лісу, – 57 гектарів. Уся
вона обнесена високою дротяною огорожею. Олені довгою шеренгою вляглися
попід лісом, та як тільки почули, як господар погукав "цяй-цяй-цяй”,
піднялися й рушили в наш бік. Найсміливіші підходять до сітки,
просовують мордочки і беруть з руки сухарики, які ми за 5 гривень
придбали на фермі. Злизавши з руки черговий шматочок, олень вперто
стоїть і не відходить – чекає, що покладу на долоню чергову порцію
хрумкого смаколика.
За огорожею є 168 оленів. Це миролюбні і
добрі тварини. Олені стали ручними, хоча й свійськими їх важко назвати –
усі інстинкти виживання на природі збереглися.
- Як з оленячих рогів добуваєте ліки?
-
У березні олені скидають старі роги — придатні хіба що на сувеніри, -
каже пан Михайло. - У червні-липні в них виростають нові – панти. Щодня
роги підростають на 4-5 сантиметрів. Олені їх бережуть. Бо м’які
оксамитові роги можуть легко зламатися, і тварина помре. За два-три дні
панти дерев’яніють. Пильнуємо, аби встигнути обрізати їх. Спилює
ветеринар на спеціальному станку. Тоді роги подрібнюємо, заспиртовуємо і
здаємо на Тернопільську фармацевтичну фабрику.
- Роги самки чи самця більше дають ліків?
-
Це самці – рогаті. Тільки у них зрізаємо роги. Колись у колгоспі самок
намагалися позбутися, щоб не витрачати грошей на вигодовування. Добре,
що вчасно зрозуміли: самка дає приплід.
- Як ловите оленя, щоб відрізати роги?
- Заманюємо у спеціальний загон.
Олені
не прощають панібратства. Якщо тварина приязно ставиться до господарів
чи до гостей – це не значить, що з нею можна бути на «ти»: чіпати за
роги, гладити, брати за шию. Так їх хапають вовки, тому спрацьовує
інстинкт самозахисту. Через це не дозволяють заходити туристам за
загорожу. Якщо тварині щось не сподобається, може підбігти і з такою
силою «шпіцанути» передніми ногами, що людина може пролетіти з 15
метрів.
В оленячому стаді діють свої закони. Наприклад, восени ці
тварини ходять купою. Тоді у них починається гон (парування. – Г.Я.). У
цей час самці б’ються, як коні, і майже нічого не їдять. За словами
Михайла Бугаша, в оленів є свій гарем: в одного оленя – п’ять олених, в
іншого – десять, а може бути й двадцять. А є такі, що не мають жодної.
Хто сильніший – у того й потомство краще. Природний відбір. Є вожак
табуна. Але коли йому минає10 років, його молоді й здорові якщо не
вб’ють, то зі стада виженуть. Не має права й близько підходити до
табуна.
Дорослими олені стають, коли їм виповнюється чотири роки.
Олениха виношує плід сім місяців. Малюки швидко стають самостійними. За
три дні після народження втікають до лісу. Із матір’ю зустрічаються
там, де з’явилися на світ. Вона годує їх двічі на день. Корми починають
їсти лише через кілька місяців.І де б мама у перші десять днів не
залишила немовля, наприкінці дня воно прийде на те саме місце. До матері
оленятко може бігати, щоб підкріпитися молоком, аж три роки.
Влітку
оленів не треба підгодовувати, бо вони випасаються, а взимку їх годують
зерном і сіном. А коли спека, мошкара, люблять поніжитися у воді.
Михайло
Бугаш розповів, що північні плямисті олені відрізняються від
карпатських меншою вагою та спокійнішим характером. Тварин не продає, бо
хоче мати велику ферму.
Олені можуть прогнозувати погоду. Якщо заховалися у лісі – на фермі відразу знають, що через годину буде дощ або й гроза.
Господар
ферми до огорожі прикріпив оленячі роги. Хто хотів – ставав під ними до
знимки. Народ жартував і реготав - кому ці роги найбільше пасують.
|
Категория: Карпаты |
Просмотров: 447 |
Добавил: FreeDOM
| Рейтинг: 0.0/0 |
|