Кедрова сосна європейська, як і сосна звичайна, була широко поширена в Карпатах в холодні фази кінця плейстоцену і раннього голоцену. В даний час сосна кедрова росте на обмежених територіях в Ґорганах і частково в Чорногорії, переважно в холодних кам'янистих місцях. Вона зустрічається на висотах 1205-1627 метрів над рівнем моря, що свідчить про її хороше пристосування до суворих кліматичних умов. Основні осередки сосни кедрової знаходяться в більш теплій підзоні холодної термічної зони зі сумою активних температур 600-1000 °С, характерної для поясів буково-ялицево-ялинових лісів. Є підстави вважати, що в післяльодовиковий період ця порода доходила до верхньої межі смерекових лісів. Про це свідчать збережені в Чорногорі (урочища Гаджина і Кедроватий) острівні осередки кедрово-ялинових угруповань на висоті 1335-1596 метрів над рівнем моря. У Високих Татрах кедрова сосна європейська часто зустрічається на контакті ялинових лісів та гірсько-лісового криволісся на висоті 1380-1700 метрів над рівнем моря.


Починаючи з середнього голоцену, сосна кедрова витіснялася більш пристосованими до змінених кліматичних умов видами - ялиною, подекуди ялицею та буком, в останні століття зникнення її значною мірою сприяли вибіркові рубки з метою заготівлі цінного кедрової деревини.


Основні осередки росту сосни кедрової збереглися на північно-східних макросхилах Ґорган в верхів'ях басейнів Свічі, Ломниці, Бистриць Солотвинської та Надвірнянської. На закарпатських схилах кедровники зустрічаються рідше. Вони відзначені на схилах гір Попадя, Малий і Великий Ґорган. Унікальний їх масив зберігся в урочищі Кедрин (верхів'я річок Мокрянка і Брустурянка) на території Усть-Чорнянського лісокомбінату.


Карпатські ліси з сосни кедрової відносяться до двох субформацій: чистим кедровим і ялицево-кедровим лісам. Перша (Cembreta) зустрічається дуже рідко. Вона формується в оліготрофних едафічних умовах на кам'янистих розсипах (вологий оліготрофний гірськососновий кедрач чорничний) і гірських заболочених ділянках (сирий оліготрофний кедрач чорнично-сфагновий). У таких едатопах ялина зазвичай не поселяється, сосна кедрова утворює розімкнуті деревостани повнотою 0,4 - 0,5, V-Va бонітету, досягаючи у віці 150 років висоти 8-10 метрів і діаметра 25-35 см.


Незначну домішку складає сосна гірська, рідше горобина. У трав'яному покриві переважають виключно бореальні види, серед яких зустрічаються і такі рідкісні, як журавлина дрібноплідна, плаун баранець, водяника чорна. У субформацій ялиново-кедрових лісів (Piceeto-Cembreta) дещо краще едафічні умови, в зв'язку з чим в ній поширюється ялина, яка разом з кедрової сосною європейською формує ценотичний стабільний деревостан IV-V бонітету, повнотою 0,5-0,6, що досягають в 150 років висоти 10-14 м і діаметра 30 - 40 см. У надґрунтовому покриві переважає чорниця, помітна участь брусниці, плеуроціум Шребера, зрідка зустрічається ожина лісова, кочедижник альпійський. Субформація представлена ​​асоціацією - вологий оліготрофний ялиновий кедрач чорничний.


Хвойні ліси з участю сосни кедрової європейської мають різнобічне значення. Вони становлять великий інтерес для вивчення історії розвитку рослинності в карпатському регіоні та виконують важливу ґрунтово-захисну і меліоративну функції. Сосна кедрова придатна для залісення кам'янистих схилів, гарей, для створення захисних насаджень у сніголавинних урочищах. Вона не не відноситься до порід - вітровальних, тому рекомендується для введення в ялинові деревостани в якості стабілізуючої породи з метою підвищення їх стійкості проти вітровалів. Деревина сосни кедрової використовується в столярній справі і народних промислах.


Всі існуючі місця зростання сосни кедрової підлягають ретельній охороні як цінні для науки і народного господарства реліктові ділянки.