"...я окликнув лісника, але він пішов далеко вперед, натягнувши каптур штормівки, я наблизився до глибокого обриву і підставив вітру свою спину. Ось вона, висота більше двух тисяч метрів. Тут розміщений пояс альпійської рослинності і панує суворий клімат.

По всьому горизонту - димчастий контур гір. І ліс, ліс... Зелений, дрімучий. Під ногами розсип чорниці, яскравої брусниці. Ніколи не бачив так багато ягід в одному місці. Згрібаю прохолодний сік, міцний, терпкий, запашний, як аромат самих Карпат...

Підйом усе крутіше, стукає серце. Зупиняюсь і набираю повні груди повітря, дивлюсь на високі вершини дерев и відчуваю, як легко і швидко повертаються сили. Такий цілющий вплив букових лісів. Це Карпати, це мій дім і моє життя. Вони завжди будуть зі мною, а я з ними. Ось стемнілося і ми зупиняємося на ночівля. Велике багаття і зоряне небо, все для того щоб почути нові розповіді старого лісника..."