Скромна людина великого таланту

Ці слова найточніше характеризують талановитого, відомого не лише на Буковині й, не побоюсь цього слова, легендарного творця декоративно-ужиткового мистецтва, майстра художньої різьби по дереву Михайла Катеринюка. Він народився 22 вересня 1946 року в селі Хлівище Кіцманського району Чернівецької області. У 1964 році закінчив відділення столярів-червонодеревників Чернівецького художньо-ремісничого училища №5. У 1969 році митець став заслуженим майстром народної творчості УРСР, а в 1971 році – членом Національної спілки художників України. Майстер був учасником всесоюзних, всеукраїнських та обласних виставок. Його твори зберігаються у багатьох музеях України. Нещодавно в стінах Чернівецького художнього музею відкрилася виставка творів автора, присвячена 65-річчю від дня його народження. До експозиції ввійшли твори, що зберігаються у фондах Чернівецького обласного художнього музею та належать автору. Це доробок 1960-90-х років, виконаний в техніці різьблення по дереву і карбування по металу, з яких постає своєрідна емоційна розповідь про неповторну красу буковинських звичаїв та традицій, характери мешканців гір – мужніх лісорубів та плотогонів, гордих, нескорених опришків, веселих чи задумливих музикантів. У більшості декоративних композицій майстра велика увага приділена формату і розміру роботи, способу розміщення на ній фігур. Михайло Катеринюк підсилює емоційне звучання образів за допомогою різноманітних композиційних та декоративних виражальних засобів. Його пласти масштабні, в них продумана кожна деталь. Особливу роль у формуванні образів творів відіграють об’єм і контур, співіснування площини та рельєфу, світла та тіні, своєрідний контраст між ними. З-поміж улюблених героїв творів Михайла Катеринюка багато гуцулів-музикантів, що задумливо оповідають Карпатам свої тривоги та жалі ( «Буря», 1978, дерево, різьблення, «Мелодія», 1985, д., р., «Ранок», 1985, д., р.). У своїх творах митець часто звертається до образу старого гуцула, що мрійливо дивиться в далечінь, шукаючи відповіді на філософські питання буття ( «Дума Карпат», 1994, д., р., «Голова старого гуцула», 1970, метал, карбування). Творчість Михайла Катеринюка – це своєрідна енциклопедія побуту та звичаїв горян, способу їх повсякденного життя, навіть, в деякій мірі, віддзеркалення їхнього внутрішнього стану та способу мислення. Це яскравий танок, у якому злилися непересічний талант, працелюбність та бажання творити вічне.