Система символів буковинської писанки

Фото із molbuk.ua

Нині по нашій країні проходить Всеукраїнський фестиваль писанки. До свята Христового Воскресіння в кожному обласному буде встановлено диво-писанки — писанки, розписані у місцевих мотивах. Вони простоять у центрі міст декілька місяців, а до Дня Незалежності їх привезуть до Києва. Кожну писанку покладуть на підводу та провезуть Хрещатиком від Європейської площі до Співочого поля. Саме таким буде маршрут Всеукраїнського параду вишиванок. По багатство та унікальні особливості буковинської писанки розказала мистецтвознавець, член Національної спілки художників України Тетяна Дугаєва.

— Буковинська писанка — одна з найперших тем, яка зацікавила вас як мистецтвознавця на початку діяльності Чернівецького обласного художнього музею, який ви тоді очолювали. І перші експедиційно-пошукові роботи тоді розпочалися саме зі збирання писанок...

— Буковинська писанка має свої ознаки та сягає давнини дохристиянських часів. Навесні, в період, коли прокидається природа і дає життя квітам, деревам, новому врожаю, відбувалося свято яйця. Тоді воно входило як магічний предмет до обрядів та символічних дійств язичників, пов’язаних із зустріччю весни. Яйце розфарбовували ще у ті давні часи. А вже у християнський період писанка як символ життя стала символом воскресіння Христа, атрибутом Великодніх свят. Протягом століть збагачення та розвитку набувала орнаментація писанок. І сьогодні вона сягнула справжнього мистецького прояву саме у буковинській писанці. Не випадково буковинська писанка сьогодні стала справжнім витвором мистецтва і досконалої художньої уяви. У ній зашифровані письмена, які, можливо, для сучасної пересічної людини втрачають зміст, але система розписів набула високого мистецького й естетичного рівня. Тому світ не тільки зачарований нашою писанкою, а й підкорений її красою. А поліетнічність нашого краю є джерелом багатої різноманітності розпису великодніх писанок. В експозиції Чернівецького художнього музею можна побачити писанки різних регіонів Буковини, які розписані у різних техніках. Тут є крашанки, крапанки, скробанки, мальованки і власне писанки.

— Якою була перша писанка?

— Найімовірніше, спочатку з’явилися крашанки — яйця, пофарбовані в один колір, найчастіше червоний, які у нас називають галунками. Потім — крапанки: яйця з орнаментом із крапок-кульок одного або кількох кольорів, що виконувалися краплинами гарячого воску з поступовим зануренням у фарбу. Віск розтоплювали й обтирали. Подібний метод застосовувався і при написанні писанки. Різниця полягала в тому, що орнамент наносили писачком — тоненькою металевою трубочкою, закріпленою на патичку — держальці. Писанки писали обов’язково на сирих яйцях, щоб зберегти в них животворну силу, тоді як крашанки перед фарбуванням варили для споживання.

— Є чимало різних технік розпису писанки, які домінують у буковинській?

— Попри те, що восковий метод є більш давнім і набув найбільшого розповсюдження в усіх районах нашої області, за технікою виконання буковинські писанки поділяються на власне писанки, розписані за допомогою воску, та мальованки, розмальовані пензлем.

Писанка була розповсюджена в гірських районах. У південних зустрічається найчастіше мальованка.

— Які мотиви переважають у них?

— У південних районах Буковини писанку розмальовували різними фарбами, як правило — аніліновими барвниками. Орнаментація їх має своєрідний характер. Тут здебільшого зустрічаються мотиви квітки, грибів, сільськогосподарського реманенту, а також хреста, окремої квітки, ягід лісових, плодів. Саме зображення на мальованках доволі реалістичне. Мальованка виглядає барвистою, яскравою, навіть можна побачити різкі кольорові сполучення. На відміну від мальованки, писанка декорована у традиційний спосіб восковою технікою: писачком, воском. Наприклад, у буковинських писанок геометричний орнамент має значно крупніші форми. Тут переважають смуги та розети на темно-червоному або чорному тлі.

Розписувалася така писанка шарами, у декілька прийомів. Ці писанки мають геометричний орнамент і написані з різними мотивами. Тут є клинці, квасольки, огірочки, грабельки, пшеничка. Надзвичайно цікавими є космогонічні мотиви розпису писанки. Це, власне, ті архаїчні мотиви, які збереглися до наших днів: зображення сонця, місяця та хреста як знаку не тільки біблійного і християнського, а й як символу чотирьох сторін світу. Зазвичай автори писанок проявляли велику майстерність. Наприклад, геометричні писанки, композиція яких характерна для гірських Путильського і Вижницького районів — це своєрідна мініатюра, витвір ювелірного мистецтва. Адже сферична поверхня яйця дуже важко піддається відтворенню певного зображення. І можна лише собі уявити, якою впевненою має бути рука у справжньої професійної писанкарки, щоб майстерно поділити цю поверхню та досконало, з великим смаком підібрати кольори.

Буковинські писанки суттєво відрізняються за колоритом. Скажімо, вижницькі писанки стримані за кольором. Вони є такого пригашеного, брунатно-зеленкуватого, дещо з оранжевими спалахами кольору, пригашеного червоного, багато чорного. Натомість писанки з Путильського району більш яскраві. І там трапляються білі писанки, на яких можна побачити яскраві червоні та сині кольори.

Полюбляють і в рівнинній зоні чорну писанку, вона має велику кількість рослинних мотивів. Ці писанки менш геометризовані, ніж писанки гірського району. На них можемо побачити стилізоване зображення квітів, овочів, фруктів, таких як квасолька, огірочки, або метеликів чи пташок. Доволі часто зустрічаються зображення не тільки птахів, а й священних тварин: оленів, із якими пов’язані давні легенди, коней або качок. Можна побачити й зображення храму, хреста чи напис «Христос воскрес».

Вважається, що недбало розписане яйце божественної сили не має. Такий дарунок є образою. Не дозволялося дарувати писанку тим, хто веде кочовий спосіб життя, не дарували писанки й тим, із ким сім’я не бажала родичатися. Писанками не можна було поминати мертвих. Для розговіння і поминання померлих, для ритуальних ігор слугували крашанки. А писанками та крапанками обмінюються, обдаровують, виявляючи свою прихильність.