Що болить нині закарпатському лісу?

Мертві смереки, самовільні рубки й недофінансування...

Старий зникає, а новому не судилося народитися. Саме так можна сказати про закарпатський ліс. Наша гордість може перерости в нашу головну проблему. Смереки, які займають 40% гір, всихають, нові посадити – нема землі. І все це– на тлі самовільних рубок, із якими вже хронічно, але не завжди успішно борються лісники. А є ж іще й легальні, без котрих утримувати в належному стані ліс у краї практично неможливо, адже грошей на такі роботи бракує так само перманентно…

Дерева хворіють, бо... «чужі»!

Приводом згадати про проблеми наших лісів стала прес-конференція начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігоря ФІЗИКА, який звітував про зроблене за минулий рік. І хоча були озвучені й позитивні моменти, досягнення, загалом стало зрозуміло: в закарпатському лісі гаразди наводити треба буде ще довго.

Зокрема одна з головних проблем – засихання Карпат. За словами І. Фізика, наш ліс повен «умираючих» смерек: «Приблизно 40% від загальної кількості цього виду дерев доведеться ліквідувати. Їм уже 200 років, їх ще австрійці садили, коли були  при владі». Чому дерева всихають? Основна причина – невідповідність ґрунтово-кліматичних умов. Виявляється, смерека не є корінною породою у наших горах, садили її штучно, причому на місці ялицево-букових лісів, які росли тут раніше. Відповідно «чужаки» є біологічно ослабленими, і це призводить до розвитку в них фітохвороб: пожовтіла і опадає хвоя, поширилися стовбурові та кореневі гнилі, особливо інтенсивно почала розвиватися коренева губка. Лісівники кажуть:  утворилися цілі вогнища цих зараз. Крім того, сформувалися осередки масового розмноження шкідників – короїдів, вусачів та інших, які поширилися по ослаблених насадженнях смереки і ще більше знизили її стійкість. А ще хворі дерева псують навколишній грунт. Бо через них, за словами І. Фізика, розвинувся потужний нематодний комплекс (нематоди – це види, небажані для росту і розвитку лісів), почали зникати безхребетні тварини. Зробило свій внесок у відмирання смереки і глобальне потепління: прискорило ослаблення й пришвидшило патологічні процеси. У підсумку й маємо всихання смерекових похідних насаджень. До прикладу, в окремих лісгоспах ялинники всихають на понад 50% площі! У Загатянському лісгоспі – на 60%, у Перечинському та Мукачівському – на 58 відсотках.

Замість того, що гине, треба б садити нове. Але не можна за мить тотально вичистити всихаючі ліси, аби на їхньому місці висадити інші. Треба поступово це робити – садити на просторах, потім вирубувати зігниле. Та й тут біда: в краї мало вільних земель. Як каже Ігор Фізик, «...багато земель ще у 2001–2005 роках узяті в довгострокове користування або іншими шляхами навіть приватизовані». Тому вдалося посадити в минулому році дерев на 2152 га – не більше.

Попри все сказане й з огляду на те, що новий ліс створити важко, зникає й старий. Незаконно й непродумано. Мова про самовільні рубки. Лісники продовжують фіксувати такі випадки, щоправда, кажуть, спостерігається тенденція до зменшення явища. «Якщо в 2003 році самовільно зрубали  17,3 тис. кубометрів, то в 2011-му цей показник становить 1,8 тис. куб. метрів, –  розповів Ігор Фізик. – Звичайно, це біда. І заважає викоренити її навіть наше законодавство, де можливі такі варіанти, що лісопродукцію вкрали, оформили документи й ніхто не поніс відповідальності. Ми ж постійно озвучуємо жорстку позицію щодо самовільних рубок». І. Фізик також додав, що «...торік до суду дійшли всього 23 факти самовільних рубок лісу на 273 тисячі. Порушені лише 14 кримінальних справ».

Закарпатські ліси мусять заробляти на себе самі

На цьому всьому тлі проблемою залишається і ставлення держави до лісу. За словами Ігоря Фізика, з державної казни на лісництва минулого року виділили дуже мало коштів – всього 6% від потреби. На 2012-й передбачено виділити з Держбюджету ще на відсоток менше. Головний лісівник краю пояснює таку негативну тенденцію щодо зменшення фінансування дуже просто: «Оскільки наша область вважається найбільш лісистою серед усіх регіонів України, то ми повинні заробляти на себе самі». Тому на практиці виходить алогічно: найбільша лісистість додає закарпатцям проблем.

Відтак усе доводиться робити за власні кошти. «Зарплату лісівникам, сплату податків, утримання лісогосподарств здійснюємо за гроші, які самі заробляємо, – повідомив І. Фізик. – Останнім часом ми почали раціональніше використовувати деревину, та й попит на неї став більшим на 52%». Так, чистий прибуток по підприємствах лісової галузі за минулий рік склав 14 мільйонів гривень, а продано 377 тисяч кубометрів деревини. Ця цифра – чудовий показник, оскільки у 2010 році лісова галузь краю ще й зайшла у мінуси на 400 тисяч гривень. А ще в обласному лісництві зекономили на лісниках. Так, у краї двома лісгоспами стало менше – ДП «Загатянське ЛГ» приєднали до ДП «Довжанське ЛМГ», а «Буштинське ЛГ» приєднують до ДП «Брустурянське ЛМГ» та ДП «Мокрянське ЛМГ». Як запевнив головний лісівник краю, реорганізація позбавила роботи лише адміністрації ліквідованих лісгоспів, усі інші робочі місця збережено.

Попри всі проблеми, лісники оптимізму не втрачають. І навіть будують плани на майбутнє. Серед завдань на 2012 рік, за словами Ігоря Фізика, привести господарювання лісництва у відповідність до європейських стандартів, посилити охорону лісових насаджень від пожеж та самовільних рубок, а ще – будувати лісові дороги. І все – за власні кошти.