Тіло саламандри (інші назви: дощівка, сисмолоко, вогняна ящірка, ящур, сисак, качур) незграбне, валькувате, завдовжки до 20 см. Забарвлення тіла чорне з яскраво-жовтими плямами неправильної форми (маскувальне та застережливе), малюнок мінливий. Паротиди крупні, випуклі. Самки крупніші за самців.

Живе саламандра у букових і смерекових лісах Карпат, піднімається до верхньої межі лісу, населяє криволісся і полонини, зустрічається на узліссях і зрубах. Надає перевагу біотопам з товстим шаром лісової підстилки та моху.

Після зимівлі саламандри з'являються у квітні-травні. Протягом світлого періоду доби перебувають у сховищах, проте після дощу можуть покидати сховища і вдень. Паруються у червні-липні у воді або на суші, можуть паруватися також у квітні-листопаді. Яйця розвиваються в тілі самки 5-10 місяців. Самка весною або на початку літа на другий рік після парування протягом 7-10 днів народжує у воду сформованих личинок завдовжки 25-30 мм, або відкладає яйця з розвинутими личинками. Самка народжує 2-70 малюків, частіше 25-30. Метаморфоз триває до кінця серпня - початку вересня. Статевозрілими саламандри стають на 3-4 роках життя. На зимівлю йдуть у вересні-листопаді. Зимують групами в підземних сховищах, у порожнинах під коренями дерев, під камінням, у норах, льохах і підвалах.

Пожива саламандри - слимаки, черепашкові молюски, дощові черви, павуки, багатоніжки, гусінь метеликів, жуки, личинки двокрилих, одноденки. Екологічна роль саламандри в Карпатських лісах зводиться до винищення крупних безхребетних підстилки, ґрунту, мертвої деревини.

Вороги саламандри - вуж звичайний та вуж водяний, птахи, ссавці, личинки водяних жуків - Dytiscidae та Hydrophilidae (вони поїдають личинок саламандр). Статус саламандри у Червоній книзі України - II категорія (вид вразливий). Зниження чисельності пов'язане з вирубуванням лісів, забрудненням водойм та виловлюванням. Одна із необхідних умов охорони виду - збереження в лісах достатньої кількості деревного відпаду. На саламандр негативний вплив чинять чистки лісу, внаслідок яких зменшується кількість деревного опаду, що слугує прихистком для тварин. Відомі випадки успішного розмноження саламандри в умовах неволі.