Категории
Видео [72]
Новости [197]
Львов [133]
Карпаты [1160]

Наш Опрос:
Где будет Олимпиада 2022
Всего ответов: 40


Еще опрос?

Офіційне лого
Олімпіади 2022:


Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » 2014 » Март » 11 » Ресторації та кав’ярні старого Станиславова
22:14
Ресторації та кав’ярні старого Станиславова

Ресторації та кав’ярні старого Станиславова


Заклади громадського харчування в нашому місті були відомі віддавна. Проте більшість з них у ХІХ столітті являли собою корчми з низьким рівнем обслуговування, де подавалися прості страви і напої. Такі корчми в Галичині часто називалися "мордовнями", бо там мало не щодня траплялися бійки. В Станиславові корчми розташовувалися в людних місцях, наприклад, поблизу Ринку. Звичайно, добропорядні й поважні міщани уникали подібних закладів. Вони відвідували ресторани, кав'ярні і цукорні...

Одним з найстаріших у місті був ресторан власника броварні Сельдельмайєра, який знаходився по однойменній вулиці (зараз - вул. Новгородська) і був збудований ще у ХІХ столітті. Саме тут можна було скуштувати пиво станиславівського виробництва. Велика зала ресторану могла вмістити до 500 осіб, тому її часто орендували під різні зібрання. Реклама в газеті "Українське життя" від 3 квітня 1921 року повертає нас у минулі часи: "Пиво Зедельмайєра з першого парового бровару в Станиславові виробляє пива: мартовий лежак, ясний експорт... Дістати можна в гектолітрах, бочках, відрах, чвертках, вісімках. Заступництво в усіх містах!"

Любили мешканці збиратися й у відкритому в листопаді 1896 року ресторані "Казино", який знаходився по вул. Сапіжинській, 12 (тепер - приміщення бібліотеки для юнацтва по вул. Незалежності). Сьогодні назва "казино" набула дещо негативного відтінку, але в минулому казино було місцем різноманітних забав, вечірок з танцями, громадських заходів.

У ресторані були запроваджені абонементи на обіди і вечері. В газеті "Українське життя" від 15 травня 1921 року читаємо рекламу "Казино":

"Реставрація Антона Гаргесгаймера в Станиславові, вул. Сапіжинська, 12 поручає щодня свіжі вудженини й пиво першорядної якости. Дешева й смачна кухня. Приймає замовлення на вечорниці, забави й весілля".

Модерні ресторани та кав'ярні європейського типу з'явилися у місті на зламі ХІХ-ХХ століть.

У 1898 році у кам'яниці ресторатора Германа Басса (донедавна там була книгарня по вул. Незалежності, 19) відкрилася перша елітна кав'ярня-ресторан "Union". Через 15 років кав'ярня перемістилася в новозбудований готель "Union" на початку вулиці (тепер - готель "Київ").

Влітку 1903 року по вул. Собєського (зараз - Січових Стрільців, 24) відкрився ресторан "Рояль" з великим залом, більярдом ("шаровнею") та кав'ярнею. В ресторані щовечора грав дуже популярний у ті часи оркестр 24 піхотинського полку. Проте, незважаючи на пишне відкриття, ресторан не став взірцевим і часто трактувався вимогливими мешканцями як другосортний.

У ХІХ ст. у європейських ресторанах запровадили меню, тобто перелік усіх страв, які може запропонувати кухня ресторану. Не відставав від нововведень і Станиславів. Перше меню з'явилося у нашому місті в ресторані, який відкрився 1906-го року в готелі "Центральний" по вул. Собєського, 4 (тепер - вул. Січових Стрільців, приміщення військового готелю "Зірка"). Власником ресторану був виходець із Кракова А. Лігенза. Обід із 5 страв у цьому ресторані коштував 2 корони, а із 4 страв - 1,4 корони (нагадуємо, що середня зарплата на той час становила 100 корон).

1 травня 1914 року були відкриті ресторан і кав'ярня у готелі "Австрія" (за Польщі - "Варшава") по вул. Собєського, 16 (тепер - готель "Дністер" на розі вулиць Січових Стрільців та Шевченка), які обіцяли відвідувачам "перворядне упорядження з європейським комфортом, центральне огрівання, водопроводи, електричне освітлення, приступні ціни та солідну услугу".

По вул. Сапіжинській (тепер - Незалежності, 11) у п'ятиповерхівці Кароля Гаусвальда, спорудженій у 1914 році розміщувався ресторан Гаубенштока. Згодом ресторан змінив свою адресу і розмістився по вул. Собєського, 22.

Після побудови у 1904 році Пасажу Гартенбергів фешенебельна кав'ярня, пізніше - ресторан "Едісон", або "Пасаж", зайняла другий поверх будівлі.

Згідно з "Інформатором Станиславова", виданим у 1929 році, у місті налічувалось 11 ресторанів. Крім уже відомих "Haubenstock", "Казино", "Варшава", "Union", в місті працювали "Брістоль" по вул. Собєського, 17 (тепер - вул. Січових Стрільців), "Flieg Karol" по вул. 3 Мая (тепер - вул. М. Грушевського), "Ziemianska" по вул. Вірменській, 18 (тепер - вул. Мельничука), а також ресторани без назв, власниками яких були  С. Хeндлер, М. Хабнер, Ф. Карчевіч, Т. Квятковський.

Більше нових ресторанів відкрилося у Станиславові в середині 1930-х років, проте інформації про них обмаль. Згідно з матеріалами Воєводського управління фонду праці в м. Станиславові протягом 1933-1934 рр. працювали ресторани власників Соломона Гендлера, Пікауза; протягом 1934-1939 рр. - "Міраж" Клари Рубін, "Андрій" Леоніли Феніг, залізничний ресторан Філомени Чап, "Лувр" Аделі Драх; протягом 1937-1939 рр. - кафе-ресторан Хайма Фрідмана; в 1939 році - ресторан "Малополянка" власниці Ядвіги Акерман.

Станиславівські ресторатори були об'єднані в Товариство власників ресторанів, яке очолював М. Гаубеншток. 10 вересня 1936 року у Львові відбувся З'їзд рестораторів Польщі, на якому були присутні й власники ресторанів зі Станиславова.

Страви у станиславівських ресторанах були різноманітними і поєднували традиції української, єврейської, польської, австрійської кухонь. На одному столі могли органічно поєднатися єврейський курячий бульйон, українські вареники та струдель з яблуками - страва австрійської цісарської кухні. Не обходилося, звичайно, без кави - уже справді традиційного галицького напою! Чорна кава подекуди називалася "капуцин", кава з молоком - "мелянж", можна було замовити пошаровий кавовий десерт.

Працювали у місті також кав'ярні та цукорні. У 1929 році улюбленими міськими кав'ярнями були "Haubenstock", "Варшава", "Union", "Пасаж", розміщені поруч з однойменними ресторанами, а також "Метрополь" по вул. Шидловского, 1 (тепер - вул. Грушевського).

Цукорні, тобто кондитерські кав'ярні-магазини, були популярними серед станиславівських пань. Найбільш відомою була цукорня В. Скрута, яка розміщувалася по вул. Казимирівській, 4 (тепер - вул. Гетьмана Мазепи, де розташований магазин "Головні убори"). Також відомі цукорні по вул. 3 Мая, 1 (тепер - вул. Грушевського), "фабрика шоколаду і солодощів десертних" В. Кровінського по вул. Сапіжинській, 4 (вул. Незалежності), "Затишок" по вул. Каземирівській, 9 (вул. Гетьмана Мазепи), "Закопане" по вул. Гославського (тепер - вул. Дмитра Вітовського) та ін. Про асортимент цукорень читаємо у рекламі: "Цукорня Івана Стаффа у Станиславові по вул. Міцкевича поручає свої вироби: торти, цукри, тіста, морозиво!".

На втіху франківців, традиція цукорень почала відновлюватися - в кав'ярнях тепер можна подекуди скуштувати шоколад їхнього власного виробництва. Гарна традиція - вишукано, смачно, корисно!
Категория: Карпаты | Просмотров: 483 | Добавил: FreeDOM | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: