Гори - це обширні території зі складчастою структурою земної кори, підняті до декількох тисяч метрів над рівнем моря, які характеризуються різкими коливаннями висот. Клімат гір відзначається суворістю. Для нього властива різка зміна погоди з великими перепадами температур протягом доби, що сягають десятків градусів. Температура зазвичай знижується з підвищенням висоти приблизно на 0,5-0,7°С через кожні 100 м. Удень в горах постійно дмуть так звані гірсько-долинні вітри (спрямовані вгору вздовж долин). Вночі охолоджені повітряні маси рухаються вниз по гірських схилах. Перепаду температур також сприяє сонячна радіація. Це прискорює танення снігів, викликаючи лавину. Чисте гірське повітря майже без втрат пропускає сонячні промені. Тому фіолетова і ультрафіолетова частина спектру сонячного випромінювання набагато інтенсивніша в горах, ніж у долинах. Перепади температур викликають активні атмосферні процеси. Прогріте повітря, що піднімається, змішуючись з холодним, призводить до утворення могутніх грозових хмар і випадання значної кількості опадів. Температурний режим, що постійно змінюється, і волога руйнують гори, вони поступово обсипаються вниз обвалами, каменепадами.

З підвищенням висоти знижується атмосферний тиск і зменшується парціальний тиск кисню в повітрі. Так, на висоті 5500 м атмосферний тиск майже удвічі менший, ніж на рівні моря. Гори вважаються одним з найбільш небезпечних для людини природних ландшафтів. Вони присутні на всіх континентах. На території України це Карпатські та Кримські гори, які завжди приваблюють туристів і спортсменів. Щороку рятувальними підрозділами МНС України проводиться пошук гірськолижників та туристів, що потрапили під лавинні потоки чи загубились у горах. Небезпеки в горах поділяються на дві групи: об'єктивні, пов'язані з самою природою гір, і суб'єктивні, в основі яких лежать особисті якості людини. До природних небезпек в горах належать гірський рельєф, холод, сильний вітер, туман, сніжно-крижане покриття, лавини, каменепади, сніжні козирки, лід, тріщини, гірські річки, печери.

До суб'єктивних - незнання небезпеки, помилкова оцінка ситуації, недостатній рівень підготовки, перенапруження, неправильні дії, зневага до правил безпеки, відсутність або неправильне використання устаткування і спорядження, перебільшення своїх можливостей, неузгодженість дій. На найбільшу небезпеку в горах наражаються люди, що займаються видами спорту, основою яких є подолання перешкод, а ризик - одним із головних спонукальних мотивів до дій. Це альпіністи, гірські туристи, спелеологи, гірськолижники, мандрівники гірськими річками на плавзасобах (байдарки, плоти, надувні човни). Небезпечні ситуації також можуть виникнути з людьми, що виконують різні роботи в горах: геологами, картографами, інструкторами, рятувальниками, обслуговуючим персоналом турбаз і альпіністських таборів, а також із людьми, що постійно або тимчасово проживають у горах (місцеві жителі, відпочиваючі та ін.). Незважаючи на всі заходи, що проводяться для підвищення безпеки людей, які знаходяться в горах, кількість надзвичайних ситуацій (НС), що виникають у гірській місцевості, залишається стабільно високою. Основними НС в горах є: переохолодження (замерзання), падіння зі скель, льодовиків, схилів, попадання в лавину, тріщину, каменепад, обвал, гірську річку, дію метеорологічних чинників, ураження блискавкою, неможливість самостійного пересування, відхилення від маршруту, зависання на мотузках, блокування людей в печерах, травми на гірськолижних трасах, аварії на канатно-крісельних дорогах, падіння техніки (автомобілі, літаки, гелікоптери).