З погляду сьогодення цікавими є зроблені Конрадом Ротом спостереження про букові праліси. Згідно з ротом, у насадженнях одноманітність трапляється випадково на дуже обмеженій площі, тобто справжня одновіковість властива тільки невеликим групам і куртинам дерев. Крім того, він переконаний, що не існує жодної уніфікованої форми насаджень. Сили і образи пралісу Рот описує так: "На мою думку в пралісі борються між собою дві сили, а саме тенденція до одноманітності, зумовлена конкурентною боротьбою за світло, і тенденція до різноманітності, котра бере свій початок у прагненні природи до постійного розмноження і максимального використання, по можливості, всього наявного простору. Тому ми можемо бачити різні форми насадження, які виникають випадково і змінюються без певного порядку. Це можуть бути картини насаджень подібних до лісів, у яких раніше були проведені вибіркові чи поступові рубання.” Але Конрад Рот у своїй статті не відкриває таємниці, які саме рекомендації стосовно лісокористування він дав фірмі, що торгувала деревиною.

Делегація зацікавлених у пралісах осіб із Швейцарії, Ліхтенштейну і Австрії під час ознайомчої поїздки у 1994 році радісно констатувала, що приблизно 1000 гектарів з описаних Конрадом Ротом пралісів збереглися практично без змін. Через 64 роки після Конрада Рота ця делегація ніби вдруге відкрила букові праліси Закарпаття, які в Західній Європі до цього часу залишалися невідомими. Конрад Род під час своєї поїздки не мав ні часу, ні технічних можливостей для наукових досліджень букових пралісів. Його оцінки базувалися переважно лише на спостереженнях. Багато процесів, що протікають у пралісах, вивчені ще недостатньо. Сьогоднішній рівень знань нагадує незавершену мозаїку. Оскільки в Європі збереглося лише кілька справжніх пралісів, то мало є об’єктів дослідження. Тому букові праліси Карпат з наукової точки зору мають неоціненне значення.