Архітектурний прототип історизму у формі "швейцарського" стилю

Будівлі Трускавця в період історизму у формах "швейцарського" стилю

Характерною рисою архітектурно-композиційного вирішення фасадів швейцарських віялових будинків є підкреслення горизонтальних елементів, які переважають у зрубних конструкціях над вертикальними. Основними стильовими базовими елементами архітектурної композиції їх фасадів були: виступаючі дерев'яні різьблені галереї з вирізаними дугою арками; причілкові дахи, які своїм значним виносом захищали будинки від вітру і дощу; високі кам'яні цоколі та декоративно оздоблені різьбою лиштви вікон.

Характерною рисою архітектурно-композиційного вирішення фасадів норвезьких віллових будинків є підкреслення вертикальних елементів, які переважають у фахверкових конструкціях над горизонтальними. Норвезькі традиційні будинки - "льофти ", або "ставбури", та норвезькі дерев'яні церкви початку XI ст., побудовані в своєрідній середньовічній конструктивній системі "ставкірки", стали прототипами норвезьких вілл. На думку Ю. Росса, в курортній забудові Галичини зустрічаються вілли "норвезького" стилю.

Архітектурний прототип історизму у формі "швейцарського" стилю

Будівля Трускавця в період історизму у формі "швейцарського" стилю

На думку Т. Жебравського, до характерних прикладів "швейцарського" стилю курортної забудови належали "житлові будинки на високому підмурівку (цоколі), переважно з дерева, дахи яких мали великі виноси; закінчення крокв та інші виступаючі частини були різьбленими; поверхи будівлі довкола або, принаймі, на головному фасаді мали ґанки на виступаючих кінцях балок без опори. Дах був накритий дахівкою або ґонтом; двері і вікна зовні оформлені різьбленими лиштвами; на перший поверх вели зовнішні сходи з різьбленою з дощок балюстрадою. Будівлі в "швейцарському" стилі відрізняла передовсім характерна, прикрашаюча ґанки декорація з дерев'яних різьблених елементів". Потрібно відзначити, що Т. Жебравський під "дахами з великим виносом" розуміє причілкові дахи з великими виносами на дерев'яних різьблених кронштейнах.

Великі за розмірами вілли "швейцарського" стилю будувалися у формі поздовжнього блоку, акцентованого ризалітом посередині, завершеним чотиригранною вежею або такою ж вежею при одному з наріжників. Менші за розмірами вілли, зазвичай, мали виступаючі різьблені галереї, переважно, на всю ширину фасаду, на рівні всіх або одного поверхів.

Найбільш відома вілла цього періоду - "Готель" була побудована в 1843 р. в історизмі у формах "швейцарського" стилю фахверкової конструкції для графа Жултовського. Пізніше цей будинок, вже перебудований, відомий під назвою "Постій", тобто заїжджий двір (тепер спальний корпус санаторію "Берізка", вул. С. Бандери, 5). Згідно з дослідженнями автора, це найдавніша з вілл Трускавця, що збереглася до нашого часу. Перший поверх вілли - мурований з цегли і каменю, другий - фахверковий, з відкритим дерев'яним каркасом стін. Фахверкова конструкція, на думку П. Лєфельда, прийшла в житлову віллову архітектуру європейських країн із середньовічних замків. У Німеччині, а згодом і в Швейцарії, фахверк набув поширення у XVII ст., коли у Саксонії та Надренії розвивали фахверкову конструкцію в архітектурі на противагу італійському ренесансу.

Поряд з "Постоєм" знаходиться ще одна збережена дерев'яна вілла графа Жултовського - "Зося" (вул. С. Бандери, 7), побудована близько 1843 р. в історизмі у формах "швейцарського" стилю зрубної конструкції. Ця конструкція була характерна для сакральної та житлової архітектури країн Центральної Європи. В житловому вілловому будівництві Швейцарії, на думку П. Лєфельда, розквіт зрубної конструкції припадає на XVII ст.

Архітектурний прототип історизму у формі неоґотики

Будівлі Трускавця в період історизму у формах неоґотики та "швейцарського" стилю

До характерних вілл цього періоду, збудованих у формах "швейцарського" стилю належить "Ковалівка", "Ядвинівка", "Під пастухами", "Лісничівка", "Гігея". Потрібно також згадати єврейські вілли: Яна Релінґера, Соломона Рудорфера, Маєра Рудорфера, Маєра Фалька, Самуеля Кохмана, Ґоттесмана, Юзефа Бахмана. Найкращою з них була "Рабинівка", яка належала Кауфману. Всі ці вілли також не збереглися до нині, але у науковій літературі є часткові їх описи та ілюстрації. Прикладів вілл, побудованих у цьому періоді у формах "норвезького" стилю, до нашого часу не збереглося.

В 1880-1890-х pp. у Трускавці споруджено водолікарню та інгаляторій - лікувальні за типом громадські споруди. Водолікарня, збудована на початку 1880-х pp. у "швейцарському" стилі, мала на першому поверсі 25 житлових кімнат, обладнаних з комфортом, та три великі зали з відкритими балконами-галереями на всю ширину фасаду (характерний елемент вілл "швейцарського" стилю), що виходили у парк. На першому поверсі "лазничок" були приміщення для ванн.

Інгаляторій був побудований у 1892 р. в стилі історизму у формах неоґотики: неоґотичні форми вікон, високий мансардовий дах та елементи декору (декоративна порізка). В стилі історизму у формах неоґотики будувалися ще й громадські паркові будівлі - так звані об'єкти малої архітектури: надкаптажні будинки, альтанки, які появилися в кінці XIX ст. на території курортного парку. До них належать надкаптажні будинки над джерелами "Фердинанд", "Едуард", "Марія".