
- Автор: Шелевер Іван
Печери як місце існування.
Природні печери, як і штучні штольні і шахти, здаються на перший погляд
зовсім непридатними для існування живих істот. Там панує: вічна
темрява, висока вологість, низька температура повітря. Однак існує група
живих організмів, які чудово пристосувались до життя в таких умовах.
Організми, які цілий рік живуть у печерах, називаються троглобіонтами.
До них належать ракоподібні, молюски, малощетинкові й круглі черви, а
також жуки. Набагато рідше там зустрічаються такі хребетні, як риби й
земноводні. Для троглобіонтів характерним є ряд ознак: слабка
пігментація (тобто біле або блідо-жовте забарвлення тіла),
недорозвиненість органів зору, а також добре розвинені органи нюху і
дотику. Найвідомішим представником печерних жителів є протей –
земноводна тварина, яка мешкає у підземних ріках.
Інші тварини
використовують печери як місце схованки або зимівлі, тобто не
перебувають у них протягом цілого року. Поряд із кажанами у печерах
деякий час може жити лисиця, борсуки, лісовий кіт, пугач і саламандра.
Рештки кісток свідчать, що в цій місцевості кілька тисяч років назад жив
також печерний ведмідь.
Незмінні умови існування.Утворення
печер спричиняють різні хімічні і фізичні процеси. Найпоширенішими
серед печер є карстові печери, які виникли в результаті розкладу
вапняків чи гіпсу. Інший тип печер – тектонічні печери – виникають
внаслідок рухів поверхні земної кори. У печерах умови існування є
практично незмінними, тому що зовнішня температура і змінна вологості не
має фактично жодного впливу на мікроклімат печер. Завдяки стабільним
умовам існування у печерах збереглися до наших днів деякі представники
стародавньої фауни. Ці види становлять значний інтерес для дослідження
еволюційних процесів. Більшість троглобіонтів є поширеними тільки на
певній невеликій території, а інколи вони зустрічаються тільки в одні
печерній системі. Наприклад, дуваліус закарпатський (Duvalius
transcarpathicus Shil. et Riz.) зафіксований тільки в печерах Угольки.
Ця бліда, жовто-червона комаха має довжину близько 5 міліметрів і є
повністю сліпою. Вона живиться ногохвостками (Collembola), серед яких
також відомо багато спеціалізованих печерних видів. Весь час
відкриваються нові види комах. Так, у 1996 році науковці у печері
"Дружба” відкрили новий для науки вид комах – Wilemia virae Karpus.