Конструктивно це примітивна, але дуже практична споруда для зберігання сіна, соломи, збіжжя: чотири закопані в землю стовпи, а на них - рухомий дашок зі соломи. Цікаво, що він ззовні закріплений від вітру решіткою пірамідальної форми.

Детальніший, єдиний в етнографічній літературі опис оборогу подав Іван Франко в статті-звіті "Етнографічна експедиція на Бойківщину". А з його оповідання "Під оборогом" дізнаємося про "нутро оборогу": "...прості палички, позаверчувані скісно в огнива, бігли догори і збігалися разом у чубі, а поперек них ішли тоненькі півперечки з ліскового пруття, поперевивані де-де космиками соломи, а поза тим зверху густа солом'яна пішва".