Невелика амфібія, завдовжки до 53 мм. Шкіра на спині гладенька, на черевці зерниста. Забарвлення, залежно від субстрату та температури повітря, зелене, світло-сіре, коричневе, близьке до чорного. Черевце біле, жовтувате. Спинну поверхню від черевця відділяє темна смуга з білим зовнішнім краєм.

Населяє квакша світлі широколистяні і мішані ліси, сади, виноградники, парки. В горах відома до висоти 1500 м над рівнем моря. Розмножується у стоячих водоймах: озерах, ставах, болотах, канавах, калюжах. Масово після зимівлі тварини з'являються при температурі +9-10°С. Ікру відкладають у квітні-травні. В кладках до 2000 ікринок. Ембріогенез триває 8-14 діб при температурі 17-19°С, личинковий розвиток - 45-90 діб. Активні квакші у вечірні та нічні години. Більшу частину життя проводять на деревах та кущах, а в сутінках спускаються на землю. Протягом дня перебувають у нерухомому стані. Зиму проводять у лісовій підстилці, норах гризунів, дуплах, під камінням. Статевозрілими стають на 3-4 роках життя.

Живляться в основному комахами (мурахи, гусінь, листоїди, ковалики). Цьоголіток квакші поїдають гребенясті тритони, озерні жаби, дорослими живиться болотяна черепаха, вужі та птахи. Канібалізм виявлений у формі личинка-ікра.