Щоб збагнути життя рослинного й тваринного світу будь-якої частини Землі, потрібно в першу чергу ознайомитися з умовами географічного середовища. Адже кожен представник флори чи фауни має в цьому середовищі свій "дім", який відповідає його біологічним вимогам. Відомо, наприклад, що бук добре почуває себе у середньогір'ї Карпат, де багато опадів і м'який клімат, а у лісостеповій зоні України з теплим, і сухим літом його немає зовсім. Тут зеленіють діброви, які чудово пристосувалися до клімату Лісостепу.

Відразу слід вказати на те, що гірські регіони за характером клімату істотно відрізняються від рівнинних. Чим гори вищі, тим помітніша ця різниця. Рельєф гір впливає на силу й напрямок вітру, розподіл вологи й тепла, танення снігу й у комплексі, на рослинний покрив. Відомо, що навітряні схили вологіші від завітряних, південні тепліші від північних, на перших ростуть дубові ліси, на других - букові, смерекові або ялицеві. У передгір'ях клімат пом'якшується, а у глибині високогір'я стає більш континентальнішим.

Клімат Карпат визначається передусім географічним положенням гір, значною висотою їх над рівнем моря, формою рельєфу. На північному сході Карпатська дуга межує з лісостеповою й степовою зоною Східної Європи. З одного боку - Український Лісостеп, із другого - Угорська "пуста". Вони впливають на Карпати своїм субконтинентальним і континентальним кліматом. Вплив угорської лісостепової зони найвиразніше проявляється в Закарпатті. Літо тут набагато тепліше, ніж на Прикарпатті. А це у свою чергу відбивається й на рослинному покриві. Кліматологи відносять Українські Карпати до атлантично-континентальної кліматичної зони, якій властиві західні повітряні течії, антициклональний режим погоди і континентальний клімат помірних широт.