Найменша ящірка (інша назва - ящірка живородяща) фауни України. Молодь забарвлена у чорні, темно-коричневі, коричнево-бронзові чи брудно-жовті тони. Дорослі особини бурого, коричневого, жовтувато-коричневого чи зеленуватого відтінків з характерним рисунком. Відомі повністю чорні особини.

Заселяє різноманітні стації-листяні ліси, вільхові болота, береги лісових річок, узбережжя боліт, схили піщаних дюн, букові та ялинові ліси у Карпатах. Єдиний вид у нашій фауні, що досягає в Карпатах максимальних висот. У сухих місцях за чисельністю поступається прудкій ящірці, у вологих біотопах - навпаки.

В горах активна при температурі повітря до 0,5°С та ґрунту -до 5°С при інтенсивній сонячній радіації. Добре плаває та пірнає, здатна бігати по дну водойми та зариватися в мул. Після зимівлі з'являється в кінці березня - на початку квітня, коли ще місцями може лежати сніг. Паруються ящірки невдовзі після пробудження. У шлюбний період самці б'ються між собою, переслідують самок. Ящірці властиве яйцеживородіння, проте в окремих регіонах вона відкладає яйця. Вагітність триває 70-90 днів. Молодь завдовжки близько 40 мм з'являється у серпні-вересні. Кількість потомства у молодих і старих самок різна. У старих самок - 8-12, у молодих - 2-6. Новонароджені тримаються групами по 5-6 особин. В жовтні тварини йдуть на зимівлю. Можуть проявляти активність взимку під час відлиг. Статевозрілими стають у дворічному віці.