Один з провідних художників, що діяли на території сучасної України в ХХ ст.

Народився 25 травня 1891 року в с. Загаття Закарпатської області.

Його батьки - сільський учитель Михайло Гриць та мати Ілона Цайскі -виховували одинадцятьох дітей. У 1901 р., у зв'язку з політикою угорського уряду на Закарпатті, сім'я взяла нове прізвище - Ерделі.

Освіту майбутній художник здобував у Мукачівській гімназії, учительській семінарії міста Сигот та Угорському королівському інституті в м. Будапешт. Його вчителями з фаху були І. Ревес, А. Івані-Грюнвальд, Т. Земплені, К. Ференці, Ф. Ольдяї. Найулюбленішим вчителем був Карой Ференці.

Після закінчення навчання в інституті повертається в Мукачево, де про­тягом 1916-1922 рр. займається педагогічною діяльністю в горожанській школі, гімназії та вчительській семінарії. Вирішивши присвятити себе мистецтву і досягненню в ньому вершин досконалості, їде в 1922 р. в Мюнхен, де перебуває до 1926 р. Тут він працює в студії Франке, виконує багато портретів відомих людей Мюнхена, в тому числі головного редактора баварської газети "Munchen Augsburger Abendzeitung", з допомогою якого організовує у 1923 р. виставку власних творів у найбільшому виставковому центрі "Glaspalast". Свої враження цього періоду художник виклав в автобіографічних романах "Dimon" (1922) та "Imen" (1924), а також у щоденниках.

Після повернення на Закарпаття А. Ерделі викладає рисунок в Ужгородській учительській семінарії та Ужгородській горожанській школі з чеською мовою викладання. У 1927 р. разом із Йосипом Бокшаєм засновує Публічну школу рисунка. Серед його учнів такі відомі згодом митці, як Андрій Коцка, Адальберт Борецький, Ернест Контратович, Андрій Добош, Василь Дван Шарпотокі, Золтан Шолтес. У цей період А. Ерделі бере участь у численних виставках в Ужгороді, Брно, Празі.

У 1929 р. А. Ерделі їде в Париж, а згодом на південь Франції, де твор­чо працює в художній колонії Гаржілес разом з Андерсом Остерліндом, П'єром та Анрі Жаме та ін. У 1930 р. в Парижі проходить виставка митців, що працювали в Гаржілесі. Найпомітнішим серед них критики називали А. Ерделі. Наступного року він експонував свої твори на виставці у Брюсселі.

Повернувшись додому, А. Ерделі включається до активної громадської, творчої і педагогічної діяльності. У 1931 р. в Ужгороді створюється Товариство діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі, яке очо­лює Адальберт Ерделі. Твори маестро виставлялися в більшості столичних міст Європи.

Після возз'єднання Закарпаття з Україною Адальберт Ерделі став головним ініціатором створення обласної організації Спілки художників України та відкриття в Ужгороді вищого художнього навчального закладу. У берез­ні 1946 р. замість академії було відкрито Ужгородське художньо-промислове училище, а в серпні 1946 р. розпочала свою роботу Закарпатська організація Спілки художників України, і очолив їх А. Ерделі.

Творчий доробок художника становить тисячі картин, але основним його здобутком є заснування закарпатської художньої школи. Останні роки його життя були затьмарені переслідуванням з ідеологічних мотивів. У 1954 р. в Ужгороді відбулася остання прижиттєва виставка творів А. Ерделі.

19 вересня 1955 року художник помер і був похований у місті Ужгороді на кладовищі "Кальварія". Із заснованого ним училища виріс коледж мистецтв, що носить його ім'я, та Закарпатський художній інститут.