Дуб скельний - середньоєвропейський теплолюбний мезофітний вид, що відрізняється більш вузькою екологічною амплітудою зростання, близької до амплітуди бука лісового. Його основні масиви приурочені до передгірних районів Закарпаття та Буковини з помірним і м'яким кліматом. Тут сформовано висотні смуги дубових, а також буково-дубових лісів з його участю. У Закарпатті характерними компонентами даної формації, окрім бука і граба, є також липа широколиста, серцелиста і срібляста.

У більш прохолодному кліматі Прикарпаття дуб скельний не утворює суцільних смуг. Його ізольовані осередки збереглися лише на південних теплих схилах в околицях Добромиля, Болехова, Надвірній і Кут. В околицях Болехова виростають цікаві з фіто-історичної точки зору сосново-дубові спільноти. Є підстави вважати, що острівні дубняки у Прикарпатті є реліктовими і заслуговують охорони.

Подібно дубу черешчатого, що росте на вищих гіпсометричних рівнях дуба скельного також спостерігається приуроченість до південних теплих схилах. В Прикарпатті це явище більш виражене, ніж в Закарпатті. У зв'язку з більш вузькою екологічною амплітудою зростання спільноти дуба скельного відрізняються меншим ценотичні різноманітності.