Чим цінні праліси

Фото із lesovod.org.ua

Основним завданням для національного парку, як природоохоронної науково-дослідної установи, є збереження і відтворення особливо цінних природних комплексів та об’єктів, що сформували складні рослинні угрупування протягом багатьох століть.

НПП "Синевир" знаходиться в надзвичайно мальовничій місцевості і розташований в центрі Українських Карпат Приводороздільних Горган.

Загальна площа території НПП "Синевир", що ввійшла в постійне користування, становить 34598 га, у тому числі вкрита лісовою рослинністю, складає 31943 га.

Характеристика лісових екосистем за віковими групами, складом, структурою, походженням деревостанів визначено і обґрунтовано. Сьогодні на території парку зростає лісів природного походження на площі 11704 га, що становлять 36,6 проц. від вкритої лісом площі, із них букових лісів природного походження 7415 га або 23,2 проц.

Найкращі природні деревостани НПП "Синевир", які збереглися в природному стані, займають найбільші площі у приполонинній частині гірських схилів та поясів букових і хвойних лісів, в основному верхнього лісового поясу в цілому від 850-1450 в.н.р.м., а також в недоступних і віддалених урочищах.

Історія вивчення пралісів Закарпаття. Закарпаття знаходиться в центрі Європи, тому тут протягом сотень років ведеться промислова експлуатація лісів. І як у Європі в цілому, із середини XVIII століття площі природних лісів тут скорочуються. У зв’язку з цим цілий ряд вчених-лісознавців розпочали активну роботу із вивчення та охорони залишків дикої природи.

Визначний вклад у цю справу вніс чеський професор Алоїс Златнік, який у 30-х роках минулого століття задокументував найбільші ділянки пралісів на Закарпатті та зініціював створення на їх базі природоохоронних територій. Крім того, у 1932-1936 роках ним тут закладено серію постійних пробних площ, які стали початком фундаментальних лісознавчих досліджень у цій частині Європи.

В даних дослідженнях є спогади про праліси гори Красна, що на сьогодні знаходиться на межі трьох адміністративних районів: із півночі — Міжгірський, із сходу — Тячівський, із південної та західної частини — Хустський райони. Схили гори Красної прилягають до території НПП "Синевир" — Квасовецьке та Вільшанське ПОНДВ, на яких зосереджено до 1400.0 га пралісів бука лісового, вік яких перевищує від 200-250 до 300 років.

На початок 2007 року праліси НПП "Синевир" представлені в загальному списку Закарпаття лише незначною частиною площ пралісів, які складають 500 га але 3000 га букових та майже 4000 га ялиново-ялицевих пралісових екосистем не включені через несвоєчасне їх представлення як праліси природної спадщини України, Карпатського регіону — Європи в цілому .

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) відніс Карпати, які розташовані на території семи країн, до 160-ти найважливіших в екологічному і природоохоронному аспекті регіонів світу. Отже, охорона природи та збереження екологічного балансу в цій гірській системі набуває міжнародної ваги.

НПП "Синевир" розташований у верхів’ї ріки Теребля. Завдяки мальовничим гірським лісовим ландшафтам ця місцевість здавна використовувалася з рекреаційною і туристичною метою. Особливо привабливим для рекреантів і туристів є найбільше в Карпатах Синевирське озеро.

Різноманітні ґрунтово-кліматичні та геолого-геоморфологічні умови НПП "Синевир" зумовлюють багатство флори і фауни. Тут зростає 917 видів вищих рослин, у т.ч. судинних рослин — 893 види (майже третина флори Карпат), з яких 53 внесено до Червоної книги України. Чисельна за видовим складом фауна хребетних, яка налічує 171 вид, із них 43 види включено до Червоної книги України.

Для парку характерна максимальна висота над рівнем моря, що представлена відміткою 1719 метрів — гора Стримба і 1707 м — гора Негровець, та мінімальна висота з відміткою 440 м в.н.р.м., що знаходиться у південній частині парку — початок Вільшанське ПОНДВ, межа нижнього гірського лісового поясу.

Через природні ліси НПП "Синевир" проходить панґєвропейська екологічна мережа, яка поєднує Західні (Чеські, Словацькі і Польські) та Східні (Румунські) Карпати. Тому їх охорона в межах НПП "Синевир" набуває міжнародної ваги.

Для природних лісів парку, тобто пралісів, потрібно розробити заходи з ведення у них наукового моніторингу, їх вивчити, науково обґрунтувати, а також посилити охорону на території НПП "Синевир", зберегти для прийдешніх поколінь. На даному етапі потрібно зосередити весь науковий потенціал для відображення та вивчення майже 7000 га пралісів для майбутнього їх включення в загальний список пралісів — "Карпатських пралісів".

Праліси Закарпаття як складова частина Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

28 червня 2007 року Комітет у справах Світової спадщини ЮНЕСКО на 3-тій сесії у місті Крайстчерч (Нова Зеландія) ухвалив рішення про включення Українсько-Словацької номінації "Букові праліси Карпат" до переліку об’єктів Світової природної спадщини.

"Букові праліси Карпат" прирівнюються за значимістю у світі до Ніагарського водоспаду, Галапагоських островів, озера Байкал та ще понад 160 природних феноменів планети.

Відомо, що в регіонах, країнах, які володіють Світовою природною спадщиною, як правило, починається бурхливий розвиток туристичної індустрії, науково-дослідної та еколого-освітньої роботи, активізується соціально-економічне життя регіону, в тому числі і для національного природного парку "Синевир" буде зростати його позитивний імідж, а також країни загалом.

"Букові праліси Карпат" — це транснаціональний серійний об’єкт наукового моніторингу, еколого-освітнього виховання, візит-центр дикої природи.

Для НПП "Синевир", у разі визнання пралісів, у т. ч. букових, природною спадщиною будуть репрезентувати імідж парку як на європейському, так і на світовому рівнях.