Тіло Часничниці звичайної (інші назви: земляна жаба, земляна жабка, часникова жаба, часникова жабка, жабка бура, землянка звичайна) у часничниці коренасте, голова тупа, ноги короткі. Завдовжки тварини досягають 40-80 мм. Забарвлення світло-жовте, сіро-коричневе, коричневе з темно-коричневими плямами і дрібними червонуватими цятками. Черевце сіро-біле без рисунка або з окремими сірими плямами. Лоб між очима випуклий.

Оптимальні стації - місця з піщаними та піщано-мулистими ґрунтами поблизу річок та великих водойм. Населяє часничниця широкий спектр біотопів: хвойні, мішані, листяні ліси, узлісся, поля, парки, луки, степи. В лісах оселяється на відкритих ділянках. Протягом дня пасивна, а вночі покидає ґрунтові сховища, викопуючись із них. Розмножуються часничниці в березні-квітні. Ембріогенез триває 5-11 діб, розвиток личинок 56-110 діб. В кладці 480-3000 яєць. На зимівлю закопуються на глибину до 1 -2 метрів. Активними після зимівлі стають при температурі повітря + 12-18°С. Зимівля розпочинається, коли температура повітря знижується до +9°С. Статевозрілою стає на 3-4 році життя.

Часничниця - тварина з нічною активністю. Головними факторами, що впливають на її активність є вологість повітря та температура. Пуголовки живляться детритом, дрібними рослинами (ряскою) і тваринами, іноді поїдають інших пуголовків. Дорослі живиться павуками, слизнями, червами, використовують тактику активного пошуку їжі - за 5 годин нічного полювання обстежують площу близько 200 м².

Ворогами часничниці є риби (щука, окунь), дорослі зелені жаби, змії (вуж звичайний, вуж водяний), птахи та ссавці. Часничниця дуже чутлива до якості води та структури ґрунтів. Негативно на популяції часничниці впливають урбанізація, рекреація, випасання худоби на луках. Розселенню часничниці сприяє створення іригаційних каналів, прокладка просік у лісах.