- Фотографії використані із журнала "Будуємо Інакше"
Питання охорони і
збереження архітектурно-побутової спадщини набувають сьогодні великої
популярності. Важливо зібрати всі відомості про існуючі і вже знищені
пам'ятки. Це потрібно, щоб при можливості окремі з них відтворити в
майбутньому.
На Закарпатті було чимало цінних пам'яток
архітектури: храмів, дзвіниць і звичайних хат, яких вже сьогодні немає.
Налічувалось 132 дерев'яні церкви і близько 100 дзвіниць, із яких у
20-ті роки XX ст. 122 було зафіксовано фотографічно. На жаль, як
свідчить сучасний закарпатський дослідник церковної архітектури М.
Сирохман, залишилось лише 79 храмів та 56 дзвіниць.
У 20-ті роки
XX ст. великий внесок у дослідження народної архітектури, пам'яток
побутової культури зробив чеський мистецтвознавець Флоріан Заплетал
(10.04.1884 - 15.10.1969). Народився він у Моравії, вчився у Карловому
та Віденському університетах. В роки Першої світової війни був у
російському полоні, відвідав Москву, Петербург, Україну, зокрема Київ. З
1915 по 1918 рік працював у чеському тижневику "Чехословак", що виходив
у Петербурзі. У вільні хвилини відвідував лекції з мистецтвознавства в
Петербурзькому університеті. Тут його найбільше цікавили лекції доц.
Сичова, українського історика мистецтва К. Широцького. У Москві Ф.
Заплетал познайомився з роботою реставраційної майстерні, якою керував
виходець із Закарпаття проф. І. Грабар.
До Чехословаччини Ф.
Заплетал повернувся лише наприкінці 1918 року. З 1919 р. він працював
експертом східних справ Міністерської ради ЧСР. На Закарпатті
зацікавився народною архітектурою, детально описував і фотографував
найцінніші зразки.
Протягом 1923-1925 років Ф. Заплетал
опублікував у різних журналах чимало цікавих праць: "Дерев'яні храми
південно-карпатської Русі","Турецькі мотиви в русинській архітектурі",
"Про церкви Підкарпатської Русі", "Вітраки в Чехії, на Моравії і
Карпатській Русі", "Дерев'яна церква в Трочанах на Східній Словаччині",
"Лемківський тип русинського храму". Заслуговує на увагу його книжечка
"Русини і наші будителі" (Прага, 1921), в якій розповідається про
зв'язки чехів із закарпатськими українцями. У 1927 р. Ф. Заплетал видав
ще одну свою працю "А. І. Добранський і наші русини р. 1848-51".
У
1967 році Ф. Заплетал передав Музею української культури в Свиднику
свій архів, у тому числі фотонегативи, в яких зафіксовані десятки цінних
пам'яток будівництва та побуту Закарпаття. Ці матеріали опублікував в
окремій книзі проф. Торонтського університету Павло Магочі. У ній
вміщено 247 фотографій і малюнків. Крім зображень храмів і дзвіниць, тут
є цінні фотографії людей в народному одязі з сіл Ясиня, Діброва, Гусний
(1920 ). Цікавими є фотографії старих хат з сіл Пасіка, Горяни (1920),
передусім Мукачева (1919).
Як бачимо, спадщина Ф. Заплетала дуже багата і цінна. Його наукові праці і фото варто видати в Україні окремою книжкою.