Церковний спів – для душі, вівчарство – для життя

"Приємна, чуйна людина, дбайливий батько для дітей, хороший чоловік для дружини” — такі слова можна почути на адресу нашого героя від його односельчан.

Народився Федір Васильович Гойчук у сім’ї селян у 1954 році. Все своє життя прожив у гірському мальовничому селі Пилипець. Дитинство було не з легких, оскільки в сім’ї крім нього було ще 10 дітей. Коли настав час, як і його ровесники, пішов у армію. Військову строкову службу проходив за кордоном — у сусідній Чехії. Звільнившись у запас, зустрів свою долю — покохав дівчину, з якою поєднав своє життя і живуть душа в душу ось уже майже 31 рік. Федір Васильович виконав те, що повинна зробити за життя людина: посадив дерево, побудував хату і виростив сина, та не одного, а чотирьох, що заслуговує особливої поваги. Тішилися батьки й маленькою донечкою, яка зростала між братами. Сьогодні їм приємно, що виховали їх справжніми людьми, які завжди напоготові допомогти один одному й ближнім, живуть в злагоді й любові, цінують життя, яке людині дається тільки раз, і знають, що пройти його треба з гідністю, залишивши добрий слід після себе.

"Підтримка і розуміння один одного для кожного із членів сім’ї — значить дуже багато. Адже саме завдяки цьому ми залишаємося по-справжньому щасливими людьми”, — ділиться з нами "рецептом” свого сімейного щастя дружина нашого героя Калина Федорівна.

Тепер Федір Васильович займається вівчарством, хоча мав справу із ним практично завжди: випасав овець і в колишньому колгоспі, і поки малим хлопцем був. Тому воно стало для нього рідним і знає про нього все. Розведення овець є основним його заняттям заради заробітку: можна молочні продукти продавати, а можна і себе бараниною, молоком, сиром та вовною запасти. Та це не така вже проста й легка справа, як іноді вважають, бо для утримання овець потрібно мати і власну земельну ділянку, яку необхідно завжди тримати в порядку, і кожного дня приділяти тваринам хоча б годину взимку, а влітку — і весь день.

Наш герой утримує 80 овець. Тепер разом із ними знаходиться в урочищі Гривків. А чотирилапі друзі не залишають свого хазяїна ні вдень, ні вночі. "Чи дощ, чи спека — завжди потрібно цілий день бути на ногах”, — говорить Федір Васильович. Розпочинає день з 5 години ранку. Подоїть овець, зробить сир, а потім — на пасовище. Впродовж дня треба пильно слідкувати за стадом, оберігати його від хижаків. І так день за днем аж до пізньої осені.

Ще одна пристрасть нашого героя — церковний спів. Майже щонеділі Федір Гойчук відвідує храм Божий. Молитва до Всевишнього — це потреба його душі для очищення.

Федір Васильович — це людина з великої літери, яка не боїться труднощів. Людина, із якої можна брати приклад.