Бук є найпоширенішою деревною породою в Українських Карпатах. На свіжих і вологих помірно родючих грунтах Карпат він зростає в своїх оптимальних екологічних умовах. Тут бук досягає максимальної висоти 45 метрів і діаметра 1,3 метри і більше. У таких оптимальних лісорослинних умовах бук відзначається надзвичайно високою конкурентною здатністю і тому формує чисті насадження. Порівняно із іншими породами бук є мало вибагливий до світла. Завдяки оптимальному розміщенню листя він може дуже ефективно використовувати наявне світло, тому підріст бука може багато десятиріч витримувати затінення під наметом материнських дерев. Букові ліси мають щільно замкнутий намет крон, крізь який на поверхню грунту попадає дуже мало світла. Через те вони є здебільшого бідними на підлісок з чагарників, а в трав’яному покриві домінують переважно ранньоквітучі види, які весною до розпускання листя на буках часто утворюють суцільний квітучий килим. Деревина бука біла або рожева і ціниться у меблевому виробництві. Бук постачає чудові дрова, раніше його деревину використовували для виготовлення деревного вугілля.

Для бука характерним є періодичне плодоношення. В урожайні роки утворюється від чотирьох до восьми мільйонів горішок на 1 гектарів. Раніше букові горішки служили їжею для людини (отримання олії) і тварин (годівля свиней). Тому римляни називали бук "фагус", а греки "фегус", що означає корм, пожива. Із назвою бука пов’язана назва алфавіту "азбука" та його похідні слова: буква і буквар. По-німецьки бук звучить і пишеться "die Buche", від якого пішли слова "der Buchstade" і "das Buch", що відповідно означає буква і книга. Співзвучність назви бука з назвою азбуки пояснюється тим, що до появи друкарських верстатів книги виготовлялись за допомогою спеціальних пристроїв з шрифтом, зробленої із букової деревини