Результати дендрохронології у деяких європейських державах входять до комплексної документації на пам'ятки архітектури. Замовниками і зацікавленими у такій інформації виступають як державні пам'ятко-охоронні структури, так і власники споруд. Використовуючи дендрохронологічний метод у поєднанні з архітектурними дослідженнями, можна визначити не тільки дату побудови основної споруди, але й роки перебудов, добудов, чи навіть реставрації. Точність датування цим методом за наявності всіх необхідних для цього вихідних факторів дає змогу визначити фактичний рік деревини, використаної при будові, з точністю ±1.

Тобто, можна уточнити роки побудови багатьох архітектурних пам'яток, що датовані лише століттям, або у співставленні зі стилістичними ознаками замінити їх на Цей метод вимагає замірів проб деревини, взятих на об'єктах, які потім аналізуються у лабораторних умовах. Зі швидким розвитком комп'ютерних технологій розвиваються і різні галузі науки.

Так, у цьому проекті від початку досліджень було застосовано технології трьох поколінь. Останні заміри для дендрохронологічного аналізу виконували вже без взяття проб деревини, а тільки сканували попередньо препаровані частини дерев'яних елементів церкви. Результати таких замірів можна отримати одразу на об'єкті. Сьогодні у рамках цього проекту на базі дендролабораторії університету міста Бамберг (керівник докт. Т. Айсінґ/Т. Eiβing), щоб удосконалити середні статистичні дані різних порід дерев для Карпатського, Закарпатського, Прикарпатського регіонів, налагоджено співпрацю з ірландськими, польськими, угорськими, шведськими дендролабораторіями, а також з кафедрою ботаніки Львівського лісотехнічного університету.