Музей народної архітектури та побуту Закарпаття (м.Ужгород) являє собою цікаву і дуже самобутню панораму, яка сприймається пересічним туристом із дитячим захопленням і майже "на одному диханні”. Цей шедевр є відкритим музеєм просто неба, який вражає своєю безпосередністю та присутнім усюди "народним духом”. Більше п'яти гектарів місцевості, на яких розкинулося рукотворне село може похизуватися мальовничою карпатською природою та пейзажем Замкової гори. Ця територія завжди буде у безпеці, бо охороною їй стали не тільки навколишні гори, а й міцні мури Ужгородського замку.

Ужгородський скансен — це, на перший погляд, звичайне село з жилими хатинками та іншими суспільними інституціями. Але ж ні. Село виявилося збірним, і тому дуже цікавим, внутрішньо наповненим об'єктом. У ньому присутні елементи архітектури, побуту, багатьох видів прикладного та образотворчого мистецтв різних народностей, які споконвічно жили у Закарпатській області. Сюди, окрім суто українських бойків, гуцулів та лемків, увійшли й братні румунські та угорські сусіди, вплив яких на українську культуру також є неоціненним. Усі хатки, хоч и належать до різних епох і слугують різним народам, сприймаються "як одне ціле” разом з людьми, разом з часом, разом з природою, формуючи відчуття нашого величезного спадку.

Музей, заснований у 1970 році, вперше в історії продемонстрував людям унікальну експозицію, яка завдяки своїй художній та історичній правдивості вдало поєднується і співпрацює навіть із природно-ландшафтним оформленням. І це справді так, бо, як і на справжній карті, хати верховинських представників демонстративно знаходяться вище помешкань долинян. Більшість будівель дійшли до наших часів у первозданному вигляді. Не можна не оцінити майстерно сконструйованих глинобитних, солом'яних, дерев'яних хат, мазанок з характерними для кожного району особливостями. Окрім жилих приміщень, в панораму села включені й такі суспільні осередки, як школа (експонат із Міжгірського району, що виділяється поєднанням дерев'яного та глинобитного стилів будівництва), корчма, дзвіниця, церковний храм, а також численні допоміжні господарські споруди, серед яких ступа-сукновальня, гончарна піч, комора, водяний млин та колодязь-журавель

Три куполи дерев'яної лемківської церкви виступають важливим архітектурним об'єктом, де можна розгледіти поєднання стилей наряду з високим рівнем майстерності художника. Багато людей, дивлячись на дзвіницю та чотириповерховий іконостас зі старовинними іконами та гравюрами, відчувають внутрішній спокій та розраду. Цей експонат із 18 століття і досі функціонує, як храм.

Гуцульська садиба (гражда) багата на предмети тогочасного декору — аплікацію, вишивку, малюнки. У хаті представлені вишиванки, ткацькі вироби, посуд. Шкіряний ремінь під назвою "черес” — обов'язковий аксесуар гуцулів — можна приміряти саме тут.

Цікаво побудований і старовинний водяний млин, який використовувався на Закарпатті аж до початку 20 століття. Він привезений із села Клочави і функціонує за рахунок механізму обертання валу. Хати бойків представлені у вигляді споруд подовженої форми, де під одним дахом розміщені побутові та господарські помешкання. Всього у музеї 12 хат і більше 10 тисяч експонатів.

Прогулянка схилами Закарпатського музею просто неба дарує неабияке естетичне задоволення, а також значно розширює горизонти пізнання. Де ще "одним махом” можна отримати стільки інформації про культуру, побут та мистецькі надбання українського народу, ніби відкривши и прочитавши величезну енциклопедію?

Закарпатський музей народної архітектури та побуту в Ужгороді пишається своїми надбаннями, а отже й намагається поділитися ними зі світом, проводячи наукові конференції, зустрічі, симпозіуми, а також самостійні дослідження, які допомагають обмінюватись досвідом та популяризувати те, що є і далі буде нашим багатством. Географічно карта Закарпатської області поділена на величезну кількість етнічних груп, але ж фактично (і це ми бачимо на прикладі відкритого музею) вони є побратимами, які разом протягом століть змогли залишити величезну пам'ятку про себе і передати естафету сучасникам.