Вірменська церква

Вірменський кафедральний собор (XIV-XV століття) – це справді унікальна пам’ятка східної культури на території Європи. Тут поєдналися архітектура і мистецтво вірменських святинь з романсько–готичним стилем Тогочасної Західної Європи та галицького зодчества.

Велика вірменська громада міста Львова почала будівництво свого храму. Це все розпочалось в 1360 роках. Зразком будови була катедра в Ані – це древня столиця, яка зараз знаходиться на території Туреччини. Саме сілезький архітектор Дорінґ почав будівництво. Пів метра сягає товщина стін. Храм споруджено із ламаного каменю і облицьований тесаним каменем. Купол опирається на пустотілі ребра, викладені з глиняних глечиків. Дана конструкція є по собі унікальною. Інтер’єр храму нагадує Схід: різьблені зображення на каменях, фрески на відкосах, фрагменти розпису, який є найстарішим у Львові. Мозаїка і розписи на стінах ХХ століття у стилі модерн. Дане поєднання створює неповторний колорит та атмосферу, яку ви не знайдете ніде у світі.

Дворик, що розташований у південній частині, між вулицею та собором, вражає своєю неповторністю та оригінальністю. Європейські традиції в архітектурі ми знаходимо в аркаді з колонадою. Надгробні плити, яким вже за 699 років, зберігають в собі пам'ять тих століть. Рештки вірменського кладовища, що збереглися до наших часів, біли зібрані з і інших вірменських цвинтарів храмів та монастирів. Саме ці архітектурні пам’ятки, нажаль, не збереглись у Львові.

Подвір’я храму вимощене плитами, та деякі з них вмонтовані у стіни – все це надає цвинтарю своє атмосфери та не типовості. Якщо ви потрапите у двір храму зі сторони вулиці Краківської, то вашому зору відкриється намогильні плити XVI-XVII століть, на яких досить добре збереглися написи. Тут на стінах храму збереглась епітафія патріарха Вірменії Стефана V. Він помер у Львові у 1551 році. Постать його була закарбована у повний зріст, яку виконав львівський майстер. Даний нагробок є одним з найдавніших типів рельєфу, які збереглись до наших часів.

У подвір’ї знаходиться дерев'яна різьблена каплиця XVIII століття. Це ще одна з визначних пам’яток цієї споруди. У капличці міститься вівтар, що зображує муки Христа на Голгофі. Колона святого Христофора розміщується у східному подвір’ї. Її встановили на цьому місті в 1726 році. Також тут зайняв своє місце будинок колишнього палацу вірменських архієпископів та вірменського банку – це є найстаріший ломбард Львову. Кам’яний портал, який був прикрашений орнаментом, є проходом, що веде до вірменського суду. Він стоїть і донині. Північне подвір’я називають монастирське, адже воно межує з спорудою монастиря вірменських бенедиктинок XVII століття.

Перша літургія вже у посттоталітарний час відбулась 7 січня 2001 року у капличці церкви на подвір’ї. 25 червня 2001 року у вірменському катедральному храмі Успіня Пресвятої Богородиці молився Папа Римський Іван Павло ІІ. Згодом у травні 2003 відкрився вхід з вулиці Краківської. В той же час і відбулось посвячення вірменського кафедрального собору. Посвячення проводив патріарх вірменської церкви Католікосом усіх вірмен, Гарегіном ІІ.