Скільки коштує щастя? У мукачівців та гостей міста це запитання відтепер не викликатиме роздумів. Та й коштує воно не так вже й багато.

Кілька тижнів тому на подвір’ї чи не головної місцевої історичної пам’ятки – замку «Паланок», – почали кувати монети. Виготовляють їх не у звичайній кузні, а у такій собі, – «Кузні щастя».

Ще здалеку, навіть не встигнувши підійти до новорозгорнутої кузні впритул, нас зустрів приємний парубок-коваль, мовляв: «Підходьте! Викуйте своє щастя власноруч!». Нас, звісно ж, це зацікавило. Хлопець довго і натхненно розповідав про те, що кожна людина сама відповідальна за свою удачу та щастя. Ми, тим часом, розглядали кузню та її начиння.

Врешті, цікавість взяла гору. І не дарма. Кілька ударів (хоча, коваль запевнив, що часом потрапляєш і з першого) – і унікальна монетка «на вдачу» у кишені, або гаманці – як кому більше до вподоби.

До речі, щодо коваля, то він так і не назвав свого імені. Сказав, що це немає абсолютно ніякого відношення до того, що він робить. Хоча, й займається цією справою не так давно – рівно стільки, скільки працює кузня у замку. Також, коваль-анонім запевнив, що робота йому й на правду подобається, і що він не планує її полишати. Навпаки, разом з ініціаторами встановлення цієї кузні, планують розгорнути цілу мережу аналогічних по всій Україні. Хоча, у деяких містах вони вже є.

– Я вірю у те, що кожній людині під силу самотужки керувати своїм життям, будувати його. А «Кузня щастя» лише метафора, бо, насправді, і з життям все так само просто, як викувати монету. – каже сам працівник кузні – Просто багато людей обирають найлегший шлях – байдужість до власної долі. Я вважаю, що це неправильно. Ми – самі ковалі свого щастя. Ніхто не куватиме його за нас, чи для нас.

Мені вдалося викувати «своє щастя» з п’ятого удару. А от восьмирічний мукачівець впорався і з двох. Та нас запевнили, що кількість спроб не має жодного значення. Головне – вкласти душу у сам процес. До того ж, кожна монетка, за словами коваля, – унікальна. Адже, достеменно повторити удар окремої людини, нікому не вдасться.

– Він настільки щиро спілкується з людьми, що ніхто не може пройти повз, – ділиться враженнями від роботи хлопця екскурсовод замку «Паланок» пані Катерина. – Мені здається, що це так добре, коли людина займається своєю справою. Тому, дуже важливо знайти її, і заразом своє місце у житті. От у цього хлопчини все виходить з першого дня, бо він і сам вірить у те, що каже людям.

Катерина Василівна розповіла нам трохи і про деяку специфіку роботи з людьми. Каже, що з іноземцями працювати, зазвичай, нелегко. Особливо, з сусідами-угорцями. Найпростіші ж у спілкуванні, на переконання пані Каті, росіяни. Емоційні, галасливі, але водночас і добре виховані. З її словами погоджується і юнак. Каже, що за час роботи у замку став неабияким психологом. Вже здалеку бачить, якій людині, що запропонувати, що сказати, чим переконати. Хоча, і тут якогось «золотого правила» не випрацюєш – всі люди різні, а їхні примхи й поготів.

Найкраще побудувати розмову на переконання хлопця з дітьми. Вони завжди відкриті до спілкування і до нових емоцій.

– Мені дуже сподобалося кувати монети. Шкода, що не можна залишитися тут працювати, – сміється восьмирічний відвідувач замку, – я б зміг багато монет зробити. От, тільки молот трохи важкий. А якби вони були ще й безкоштовні, то я б і зараз усім рідним і друзям накував.

Що ж до цін на монети «щастя», то вони досить помірні, але все ж більше розраховані на туристів. Алюмінієва копійчина коштує 10 гривень, монетка з латуні – 20, мідну ж можна придбати за 30 гривень.

Погодьтесь, не так вже й багато, як для власного щастя.