Ялицево-соснові угруповання формуються в багатих суборах на більш розвинених, менш скелястих і менш заболочених, ніж попередні соснові субформації, ґрунтах. Вони відрізняються більш складною структурою і вищою продуктивністю. Їх деревостан двох'ярусний, I ярус утворюють сосна і ялина, II - ялина молодшого віку з домішкою ялиці. Однак в ценотичних відношеннях ці фітоценози не стабільні. З поліпшенням ґрунтових умов життєвість ялини підвищується і вона витісняє сосну, особливо цей процес посилюється на південно-західних і південно-східних схилах. У межах субформацій описані наступні асоціації: ялиновими суборами чорнично-мохова, чорнична і чорнично-цетрарієва.

Реліктові осередки сосни звичайної цінні в науково-природничому відношенні для історико-географічних і палеоботанічних досліджень. На кам'янистих розсипах вони виконують важливу ґрунтозахисну, а на болотах - водорегулюючу функцію. У басейні Пруту, в межах Карпатського природного національного парку, ці ліси мають ландшафтно-естетичне та рекреаційне значення. Тому всі корінні соснові угруповання в Карпатах підлягають ретельній охороні.