Дана субформація займає невеликі площі (близько 12 тис. га, або 10% загальної площі формацій) на північно-східному передгір'ї Карпат, переважно в межах Дрогобицького та Добромильського лісгоспу, а також Коломийського та Сторожинецького лісокомбінатів на висоті від 300 до 500 метрів над рівнем моря. Клімат тут помірно теплий, сума активних температур досягає 2200-2400°С, загальна довжина вегетаційного періоду 180-200 днів, а період активної вегетації 135 - 150 днів, річна сума опадів не перевищує 800 мм. Деревостан багатоярусний, високозімкнутий, I-Іа бонітету, багаті по флористичному складу. Середньозімкнутість I ярусу створює ялиця; в ІІ ярусі, крім бука і дуба, виростають граб, клен гостролистий, явір, зустрічається липа серцелиста. Слабозімкнутий підлісок створюють ліщина, горобина, малина, калина, бузина чорна і бузина червона. Домінантами трав'яного покриву є зеленчук жовтий, кислиця звичайна, маренка запашна, субдомінанти - різні види папоротей, зубниця бульбиста, пролісок багаторічний, в домішки - більшість неморальних видів, рідше чорниця, ожина лісова і мохи.

В межах даної субформації найбільш поширені вологі мезотрофні і вологі евтрофні, менше - свіжі мезотрофні дубово-букові ялиці. Перших два типи формуються на пологих тіньових схилах і характеризуються добре зволоженими, часто поверхнево оголеними дерново-підзолистими і бурими лісовими ґрунтами. Свіжі мезотрофні дубово-букові ялиці на південних і південно-західних схилах Бескидського Прикарпаття поширені доволі рідко, характеризуються невисокою продуктивністю деревостанів (І бонітет), більш слабким зростанням бука і значною участю у складі дуба і граба.

Більшість корінних лісів субформації до теперішнього часу знищені людиною. На їх місці виростають похідні лісів грабу, дубу, ліщини та осики, культури ялини і сосни, в них ведуться лісовідновлювальні і реконструктивні роботи з відновлення первинних спільнот.