Субформація займає в Українських Карпатах своєрідну екологічну нішу, що характеризується, в порівнянні з ялицево-буково-ялиновою субформацією, більш м'яким кліматом великою кількістю опадів, меншими коливаннями температури і вологості повітря. Ці умови обумовлюють значне збільшення в складі першого ярусу ялиці (до 35-40%), формування зімкнутому високобонітетного другого ярусу бука, ясена звичайного, явора і в'яза гірського і найбільш продуктивних в межах формації співтовариства (запас стовбурної деревини в стиглих деревостанах іноді перевищує 1000 м³/га). Основними місцями виростання буково-ялицево-смерекових лісів є Рахівська та Ясинська улоговина і середньогір'ї Чернівецькій області

Ці ліси багаті флористичним складом наземного покриву, в підліску зустрічаються ліщина та бузина чорна, більш потужні і багаті ґрунти. До них відносяться тільки дві екологічні групи асоціацій - вологі мезотрофні і вологі евтрофні буково-ялицеві рамени. Площа природних буково-ялицево-ялинових лісів становила приблизно 50 тис. га (13% площі формації). Сучасні співтовариства цієї субформації на значних площах позбавленні другого ярусу бука, в них штучно зменшено участь ялиці. Місцями зустрічаються чисті смерекові культури.