СМЕРЕКА
(інша назва: ялина звичайна, ялина європейська)
(рід "ялина, смерека")

Дерево висотою 30-45 м., і діаметром до 1,5 м. Живе 250-300 (500) років. Стовбур до 1/3 висоти майже циліндричний, стрункий. Мертві сучки довго не відпадають. Кора тонка. Крона густа компактна. Хвоя блискуча, жорстка, колюча, довжиною 2-3 см., і до 1,5 мм., шириною. Шишки звисаючі, циліндричні, довжиною 10-15 см., і діаметром 3-4 см. На волі плодоносить з 15-20 років. Врожайні роки повторюються кожні 4-7 років. Насіння достигає у рік цвітіння. Коренева система поверхнева, але на пухких ґрунтах бокові корені глибокі. Тіневитривала, середньовибаглива до родючості ґрунтів.

Смерека або ялина європейська (Picea abies) - домінуюча деревна порода високогірного і субальпійського поясів у Альпах і північній тайзі. У лісах Чорногори для неї існують оптимальні умови місцезростання. Вона може досягати віку 500-600 років, висоти 60 метрів і діаметром 2 метри. Її крона буває конусоподібною або пірамідальною, причому зовнішня форма дуже різна і визначається типом галуження. Залежно від розташування гілок - звисаючого, щіткоподібного чи скоріше площинного - говорить про гребінчасту, щіткоподібну або приплюснуту смереку. Вражають стрункі, схожі на колони крони смерек у вищих поясах Чорногори. Завдяки таким кронам вони не зазнають великого снігового навантаження.

Молода хвоя з’являється тут, залежно від висоти над рівнем моря, від середини травня до початку червня і росте 5-7 років. Суворіші умови у верхніх поясах зумовлюють деякі особливості у біології смереки. Так, у нижніх поясах рясні урожаї повторюються через 3-6 років, а високо в горах - лише через 6-9 років. Також із висотою зменшується і розмір шишок і вага насінин. Тисяча насінин смереки важить всього 5-8 гр.

У Східних Карпатах знаходиться одне із двох місцезростань смереки в Центральній Європі, де вона пережила останній льодовиковий період і звідки пізніше знову поширилася у сусідні регіони. Карпатська географічна раса смереки володіє оптимальними властивостями росту для центральноєвропейських умов місцезростання. Найновіші дослідження свідчать про те, що смерека Східних Карпат в генетичному плані суттєво відрізняється від смереки в Альпах. Тому збереження смерекових пралісів Чорногори як генетичного резервату становить теоретичну і практичну цінність не тільки для України, але для всієї Центральної Європи.