Скелі Довбуша – легенда про карпатського Робін Гуда, втілена у камені

Карпати - гори містичні і загадкові, сповнені легенд і міфів. Кожна ущелина, кожна бурхлива річка має свою, неповторну таємничу історію. Завдяки їм гори набувають нового, особливого шарму. Одним з найцікавіших місць в передгір'ї Карпат є знамениті скелі Довбуша. Серед всіх мальовничих гірських куточків, саме вони мають таких історій чи не найбільше. Знаходяться вони за 15 км від Болехова, на Соколовій горі, в самому серці карпатського лісу. Серед безмежної зелені, поміж могутніми деревами височіють окремі гіганські скелі, ніби недбало розкидані іграшки велетня. А за гуцульською легендою, це частини тіла знаменитого ватажка бідних і знедолених - Олекси Довбуша.

Карпатський Робін Гуд - історія та легенди про Олексу Довбуша

На початку ХVIII століття на українській землі жилось людям важко. Пани забирали усе, наживаючись на горі і стражданнях простих селян. Та були серед них ті, що не хотіли миритись з несправедливістю. Їх називали опришками - вільними людьми, розбійниками і захисниками бідних.

Очолював загін опришків Олекса Довбуш. Його ім'я оповите сотнями легенд та історій. Говорили і про надзвичайну фізичну силу, і про безстрашність героя, і навіть про таємничі магічні здібності. Люди обожнювали Олексу, за його щирість, відданість і справедливість.

Скелі поблизу Болехова якийсь час були притулком для хоробрих і відчайдушних. В заплутаних лабіринтах і глибоких печерах опришки влаштували свій табір. З тих часів і закріпилась за місцевістю така назва - скелі Довбуша.

За легендою, Олекса був настільки сильним, що перемогти його не могло навіть восьмеро ворогів. А загинув він через кохання. Його наречена Марічка Дзвінчукова зрадила хлопцеві, а її новий чоловік вистрелив йому у спину. Поранений Довбуш попросив товаришів віднести його помирати в гори. Та пани по його сліду пустили собак, і ті розтерзали опришка на дванадцять шматків. І перетворились вони в могутні скелі, які вічно охоронятимуть людей від всього зла. Доторкнутись до серця Довбуша - це не метафора. Найбільша грізна брила носить таку незвичайну назву.

Крізь віки і епохи - язичницьке святилище, фортеця і монастир

Та не тільки славними подвигами легендарного опришка відоме це місце. Скелі Довбуша мають на собі незліченні відбитки історії, від залишків перебування тут людей у кам'яну добу, до фортечних укріплень галицького князя.

Практично на кожній скалі можна знайти цікаві старовинні малюнки і написи. Зображення лева, символу західних князів, повторюється дуже часто. Хоча є і древніші, простіші рисунки. Печери, на думку археологів, були витесані ще у 2 тисячолітті до нашої ери. Тоді це місце було святилищем, де поклонялись грізному богу Білобогу. На вершині гори є заглибини, які могли бути жертовними кратерами.

З приходом в Київську Русь християнства скельні лабіринти стали місцем для духовного центру і монастиря. В печерах на стіні можна побачити вибиті хрести - це були своєрідні келії монахів. Глибока печера-ущелина слугувала холодильником. Вся територія була огороджена кам'яними стінами, з масивними воротами і ровом навколо. Згодом монастир перетворився на фортечне укріплення, створене самою природою.

У XV столітті скелі були частиною мисливського угіддя князів Потоцьких. Сюди приїжджали відпочивати вельможі і панночки. Велика витесана печера слугувала конюшнею, а в хитрому сплетінні каміння побудували сходи і арки. Саме з цих часів залишилось найбільше цікавих знахідок: глечиків, зброї та монет.

Скелелазіння - улюблений вид активного туризму

Скелі Довбуша - справжній рай для відчайдушних скелелазів. Уже багато років вони використовуються як місця для тренувань та проведення змагань. Скала Відьма, Броненосець та Лялька - одні з найулюбленіших спортсменами. На всіх розкиданих по лісу скелях налічується біля 100 альпіністських трас різного рівня складності. Навіть новачкам, які вперше пробують себе в ролі скелелазів, буде цікаво і не надто складно. Для більш досвідчених розроблені серйозні маршрути.

Як добратись

До скель можна підійти з двох сторін. Краще і швидше це робити с села Бубнище - піша частина дороги займе 30 хвилин. Для подорожуючих зі Львова: їхати до Стрия, і далі - до міста Болехів (вся відстань - 107 км). Звідти до Бубнища, ще 13 км. Для тих, хто вирушатиме з Івано-Франківська, потрібно добратись до містечка Долина, і повернути з траси вліво до Болехова. Загальна відстань - 88 кілометрів.

Проживання

Активні туристи і любителі відпочинку на природі надають перевагу ночівлі в наметах. Поблизу скель Довбуша є безліч чудових туристичних стоянок, з місцем для маленької ватри і імпровізованим столиком. Для тих, хто надає перевагу домашньому комфорту, можна знайти чудові садиби або міні-готелі, в затишному карпатському стилі та з люб'язними і гостинними господарями.