Серпанок – рівномірна
світлова вуаль, яка зростає із збільшенням відстані від спостерігача до
горизонту. В метеорології серпанком називають атмосферне явище у виді
помутніння повітря в приземній частині атмосфери, яке викликане
наявністю в повітрі продуктів конденсації водяної пари (дрібненьких
капель води чи кристаликів льоду); серпанок є результатом розсіювання
світла цими звішеними в повітрі частинками.
Серпанок зменшує
контраст зображення, а також знижує різницю в кольорі далеко
розташованих об’єктів. При значному серпанку деякі предмети стають
нерозбірливими.
Дальність видимості при серпанку коливається в межах
1-9 км. Відносна вологість повітря коливається в межах 58-100%. При
видимості менше 1 км відмічається туман. Подібне помутніння повітря може
бути викликане наявністю частинок пилу або диму — таке явище
називається імла.
В залежності від виду частинок, через які виникає серпанок, розрізняють:
- молекулярний серпанок, який виникає шляхом розсіювання світла на
молекулах самої атмосфери. В чистому повітрі короткохвильові промені
(сині, фіолетові) розсіюються сильніше за довгохвильові (червоні,
жовті). Тому темні деякі ландшафти набувають синього забарвлення, а
слабкі джерела світла злегка жовтіють;
- водяний серпанок виникає
через наявність частинок вологи, що знаходяться у повітрі та має
нейтрально-білий відтінок. Відстань на якій водяна димка помітна,
залежить від концентрації і розміру частин вологи і коливається від
декількох кілометрів (при димці) до декількох метрів (при тумані);
- морозний серпанок виникає через наявність в повітрі кристаликів
льоду, які в свою чергу виникають при зниженні температури повітря нижче
нуля і вологості близько 100%. Такий серпанок в основному не має
кольору. Але у випадках переломлення і дисперсії світла всередині
частинок морозний серпанок утворює гало навколо джерел світла (сонця,
місяця, ліхтарів і т. д.) і навіть у деяких випадках призводить до
зимової веселки.
При наявності в повітрі достатньої кількості частинок пилу або диму серпанок набуває кольору цих частинок.
Гало
– оптичне явище, світле, слабо забарвлене навколо Сонця, Місяця, інших
потужних джерел світла. Поява гало часто свідчить про зміни в погоді –
похолодання, прихід вологих атмосферних фронтів.