Національний природний парк "Гуцульщина" створений Указом  Президента України від 14 травня 2002 року. Розташований у межах Косівського району  Івано-Франківської області.  Охоплює площу 32271 га. З цієї площі 7606 га земель надані  Парку в постійне користування, а решту включено до його складу без вилучення у землекористувачів. Протяжність Парку з північного  заходу на південний схід  близько 29 км, а з північного сходу  на південний захід – 20 км. За даними рейтингової оцінки Державної служби заповідної справи Міністерства природи України, НПП "Гуцульщина"  входить у трійку найкращих парків України.

Незмінний керівник

Василь Пророчук… Відоме на Прикарпатті ім’я. І не тільки у нас. Адже за десять  років керівництва Парком довелось  йому побувати у багатьох державах, де  переймав досвід, вчився, знайомився, привозив  матеріали…

А починав все, як кажуть, з нуля. Коли очолив це підприємство, багато планував, мріяв, але не все так гладко починалося. Колишні лісництва занедбали роботу, навіть  адмінбудинки були в непривабливому  стані, не кажучи вже про господарку. Василь Васильович  почав  працювати на перспективу. Спочатку  запросив  кількох науковців, поступово набирав людей, які любили ліс, наші Карпати, рослинний і тваринний світ, які вболівали за збереження природи.

І так крок за кроком, на зло всім  заздрісникам і противникам Василь Пророчук робив свою справу. Першими його порадниками були кандидат біологічних наук Юрій Стефурак, головний лісничий  Іван Чернявський, його теперішній заступник, начальник  відділу рекреації та екологічної освіти Анастасія Костюк, кандидат біологічних наук Любомир Держипільський, спеціаліст по сільському господарству Іван Кашевко.

Десять років  не малий проміжок часу. Пригадується все найкраще, а найгірше залишається в минулому. Найгірше для Василя Пророчука   це небажання деяких гуцулів зберігати наші ліси для нащадків.

Завжди згадує слова Президента України Віктора Ющенка про те, що "створення Парку, можливо,  не зрозуміють сучасники, але внуки і правнуки будуть  вам дякувати…".

Ці слова Василь Васильович десять років втілює в життя  тому, що любить  свою Гуцульщину і її Богом даровану  природу — ліси, поля, ріки… Тому і поважають його всі: від робітника до голів райдержадміністрації Ярослава Шинкарука і обласної державної адміністрації Михайла Вишиванюка, які вміють побачити  справжнього  керівника  і організатора, оцінити його працю і , звичайно,  допомогти.

Знати кожну стежину…

Одного вихідного дня сідаємо разом з Василем Пророчуком в машину і їдемо ознайомитися з господарством Парку.

По дорозі  він розповідає про те, що на території НПП "Гуцульщина" виділено такі зони: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації, господарська зона. Їдемо по території Шешорів, потім Кобак, Кутів, Пістиня, Косова. Куди не приїжджаємо, всюди на території, біля адмінбудинків, чистота і безмежна краса.

У Кобаках ніби містечко вуликів. І всі вони різні:  у формі церкви, будинку, вітряка… пофарбовані, акуратні і неповторні.

У Шешорах будинок для відпочинку туристів, чисте озеро, найрізноманітніші зелені насадження.

У Пістині  — Маєток святого Миколая, відомий далеко за межами України.

Територія Парку помережена численними річками і потоками. Мальовничий Черемош є однією  з візитних карток не лише гуцульського краю, але й усіх Українських Карпат.

Перлиною Гуцульщини є озеро Лебедин. Про все-все розповідає Василь Васильович з великою увагою і вболіванням. Відчувається  глибоке знання про кожну деталь  щодо діяльності Парку. І хоча я уродженка цього краю, живу тут, я не знаю багато дечого про наші Карпати.

"Одне з найбільших багатств Національного парку Гуцульщина" — ліси, — наголошує Василь Васильович. – Подивіться, де наша територія, вони збережені, густі, а де вирубані і лисі  гори – це не наша діяльність.

З метою поліпшення умов для реалізації єдиної державної політики у сфері розвитку природно-заповідної справи,  розширенні науково-дослідної діяльності Парку щодо збереження флори і фауни при НПП "Гуцульщина" створено лабораторію  екологічного моніторингу. Функціонує метеостанція. Науковцями Парку реалізуються різні програми, що передбачають вивчення стану популяцій, створення селекційно-репродукційних  ділянок.

І за цим всім стоїть  щоденна, копітка, наполеглива, нелегка робота всіх працівників Парку, які, як і їх керівник, знають кожну стежину, гору, озеро, потічок їхньої природоохоронної ділянки…

У структурі Парку – дирекція (7 чол.), відділ служби державної охорони та збереження екосистеми – 8 чол.,  науковий відділ та лабораторія – 9 чол., відділ  рекреації та екологічної освіти – 9 чол., економічний відділ – 4 чол., бухгалтерія – 7 чол.,  господарський відділ – 15 чол.,  Шешорське природо-охоронне  науково-дослідне відділення  (ПНДВ) – 19,5 чол., Косівське ПНДВ – 7,5 чол., Старокутське ПНДВ – 10 чол., науково-дослідний розсадник – 4 чол. Діяльність НПП "Гуцульщина" координує науково-технічна рада, яка складається з 25 осіб.

За матеріалами інвентаризаційних досліджень, проведених науковцями парку на території обліковано 1538 видів рослин та 1320 видів тварин, Значну частину  біорізноманіття включає раритетна  складова:  58 видів рослин і 83 види тварин занесені  до Червоної книги України, 40 видів рослин – до Регіонального червоного списку, 3 види рослин і 18 видів тварин – до Європейського червоного списку, 65 видів тварин  до Боннської конвенції, 26 видів рослин родини та 31 вид тварин – до Вашингтонської  конвенції, 221 вид тварин до списків Бернської конвенції, 18  рослинних угрупувань до зеленої книги України.
Науковці Парку співпрацюють з багатьма  міжнародними організаціями з  Польщі, Британії, фондом "Євразія", випускають книги та  "Інформаційний вісник НПП "Гуцульщина". Створено  біля 40 телефільмів та відео програм, організовано 16 конференцій, 41 семінар  Всеукраїнського та регіонального рівнів.

Разом з відділами районної державної адміністрації  проводяться безліч  екологічних акцій, конкурсів, свят.

Парк володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. Тут пролягають численні туристичні маршрути, прокладено еколого-пізнавальні стежки "На гору Клифу", "На Рокиту", "На Михалкову", "На хребет Каменистий", "На хребет Брусний", "Дубина".

За ініціативи голови Всеукраїнського товариства  "Гуцульщина" Дмитра Ватаманюка, його чарівної дружини і відомої журналістки  Калини Ватаманюк, за підтримки "Райагролісу", районної держадміністрації і районної ради на території Парку було створено Духовно-екологічний  центр християнської злагоди і любові "Здвижин". Він розташований  на високій горі у дубовому лісі біля села  Кобаки на місці, де 11 жовтня 1934 року місцевому селянинові  Миколі Букатчуку з’явилася  Божа Матір. Тут знаходиться пам’ятний хрест, духовний храм, капличка, статуя Божої Матері, Хресна дорога, екологічна стежка. До цього  центру  ведуть паломницькі та туристичні маршрути.

У приміщенні  Косівського  природоохоронного науково-дослідного відділення  НПП "Гуцульщина" діє кімната-музей природи, де нараховується понад 500 експонатів. На базі Парку  відбуваються  засідання обласних та районних методичних семінарів  вчителів біології, географії, хімії.

Маєток святого Миколая – карпатський "Артек"

Окремо слід розповісти читачам про титанічну роботу дирекції Парку, разом з районною та обласною владою, з Косівським інститутом прикладного і декоративного мистецтва, Косівським районним  центром дитячої творчості, єпархіями УАПЦ, УПЦ, КП, УГКЦ  щодо впровадження в дію проекту "Туристично-мистецький комплекс "Маєток святого Миколая".

19 грудня 2004 року  за участю голови держтурадміністрації України Валерія Цибуха  було урочисто  закладено символічний камінь під будівництво цього комплексу. Проект був підтриманий  районною, обласною держадміністраціями, а в 2006  році – Президентом України Віктором Ющенком. Розпорядженням Кабінету Міністрів України у лютому минулого року  було передбачено  виділити кошти у сумі 2 млн. 285 тис. грн.  для розробки проектно-кошторисної документації під Маєток, але кошти не поступили.  Тому дирекція Парку  вірить, що фінансова допомога буде, а поки що робить свою справу.

За підтримки Президента України Віктора Януковича та голови  обласної державної  адміністрації  Михайла Вишиванюка, голови  Косіської РДА Ярослава Шинкарука в минулому році збудовано  дитячий спортивний майданчик з штучним покриттям.

Облаштовано  перший будиночок  комплексу, в якому  є робочий кабінет святого Миколая, де він постійно працює з своїми помічниками, відповідає на численні  листи малечі. Тут створено майстер-клас дитячої іграшки, кімнату-музей  новорічно-різдвяної іграшки та опочивальню святого Миколая, є кімната-музей природи. На території Маєтку створено 9 казкових стаціонарних станцій, 7 казкових будиночків, дооблаштований  дитячий ігровий майданчик. А який  чудовий перший районний фестиваль новорічно-різдвяної іграшки відбувся  вкінці  минулого року тут! У ньому  взяли  участь  більше  десяти тисяч  дітей з різних куточків України.

З кожним  роком зростає кількість відвідувачів Маєтку святого Миколая. Цей проект привернув увагу  численних ЗМІ, налагоджена співпраця з багатьма країнами, де є подібні проекти. У Парку перебували делегації з Словаччини, Польщі, Молдови, Естонії, Італії.

Ось такий він наш карпатський "Артек", — задоволено каже Василь Васильович. Звичайно,  без допомоги своїх вірних і надійних колег директор не зміг би втілити в життя свої задуми. Слова вдячності за нові ідеї, винахідливість, фантастичні  пропозиції  Василь Пророчук каже  своєму  заступнику  Анастасії Костюк. Як бджілка, працьовита. І енергійна, ця жінка бере на себе організацію багатьох фестивалів, конкурсів, семінарів, нарад, прес-турів, найрізноманітніших святкувань. Воно й не дивно, адже в минулому  Анастасія Григорівна працювала заступником голови Косівської райдержадміністрації Ярослава Шинкарука з гуманітарних питань. Тому разом з колективом Василь Васильович планує розбудувати  центральну садибу Маєтку з великими підвальними  приміщеннями. Крім того, у планах будівництво  гостинної садиби (готельного  комплексу на 100 місць) з тренажерним  залом, рестораном, стоянкою, дерев’яними котеджами сімейного типу.

Планується  спорудження  культурно-мистецького комплексу   з дитячим  кінотеатром на 300 місць, містечком магістрів, вольєрним  господарством і живим куточком Миколая; дитяча колія, вздовж якої будуть розташовані казкові станції, гірськолижний витяг.

А ще хотілось би директору побудувати дитячий та дорослий  реабілітаційний  центри по 100 місць кожний, кінно-спортивну базу, ставкове господарство, підсобне господарство (свиноферму, корівник, телятник, птахоферму, кролятник, вівчарник, парникове господарство), а також  туристичне поселення "Гуцульське село" (хати, гражди, возниця, колиба, водяний млин, кузня, корчма, полонина, гірські притулки, форельне господарство).