Природне відновлення бука :. - 8 Марта 2014

Відновлення бука під наметом лісостанів.

Дослідження природного поновлення бука проводилося нами в колишніх лісокомбінатах і держлісгоспах Закарпатської та Чернівецької областей у свіжих і вологих бучинах.

У процесах природного відновлення бука спостерігаються такі самі закономірності, як і в смеречинах. Кількість і якість природного відновлення бука значною мірою залежать від повноти материнського лісостану, властивостей ґрунту, мікрокліматичних умов та інших чинників. Ефективне відновлення бука як у свіжій, так і у вологій бучинах відбувається при середніх повнотах насаджень (дивіться нижче таблицю). В лісостані з повнотою 0,7-0,8 на 1 га площі налічується близько 150 тис. штук і більше самосіву та підросту бука віком від 1 до 10 років. При повноті 0,9 і вище кількість підросту бука різко зменшується. Після врожайних років під наметом високоповнотних насаджень з'являється значна кількість сходів бука, але вони майже всі гинуть. Зберігаються лише екземпляри, що ростуть у "вікнах" лісостану. Незважаючи на значну тіньовитривалість бука, під наметом високоповнотних насаджень спостерігається велика кількість букових торчків. При повноті лісостану 0,6-0,7 підріст бука розвивається добре. При такій повноті підріст 8-10-річного віку досягає висоти 1,5 м з приростом за останній рік 30 см і більше. При низькій повноті букових лісостанів під їх наметом розвиваються бур'яни, м'яколистяні породи, які перешкоджають нормальному відновленню бука. Ці процеси відбуваються на лісосіках поступових рубок, де мало місце надмірне зрідження, що призвело до розростання небажаного покриву з ожини та бур'янів.

Процеси відновлення, росту та розвитку підросту залежать насамперед від властивостей ґрунту. Так, на бурих лісових ґрунтах зі слабо вираженими ознаками опідзолення, слабокислих (у верхніх горизонтах рН 5,4-5,6), насичених основами (78% у верхніх горизонтах), створюються сприятливіші умови для проростання насіння бука та укорінення сходів. На бурих лісових ґрунтах з вираженими ознаками опідзолення, кислих (у верхніх горизонтах рН 4,4-4,6) і насичених незначною мірою основами (1,5-4,0%), створюються несприятливі умови для росту й розвитку сходів і підросту бука. Це пояснюється тим, що у бурих лісових ґрунтах зі слабо вираженими ознаками опідзолення процеси гуміфікації і мінералізації органічних речовин відбуваються інтенсивніше порівняно з ґрунтами другої категорії (ґрунти з виразно вираженими ознаками опідзолення), де часто утворюється товстий шар підстилки, яка перешкоджає укоріненню букових сходів.

З метою сприяння природному відновленню на ґрунтах другої категорії в урожайні роки необхідно провадити розпушування підстилки та ґрунту по горизонталях схилу. У вологих бучинах лісовідновні процеси проходять успішніше, ніж у свіжих, а на крутих схилах - гірше, ніж на пологих.

Стан природного відновлення бука на лісосіках суцільної рубки.

Ефективність лісовідновлення на лісосіках суцільних рубок залежить від стану природного відновлення бука під материнським наметом та від способів лісоексплуатації. Процеси лісовідновлення на лісосіках у типі умов місцезростання Б3 відбуваються краще, ніж у типі з Т)2. Це пояснюється тим, що лісосіки в Б3 розміщені, як правило, на схилах північної експозиції, а лісосіки в Т>2 - на південних схилах, де гірші метеорологічні умови для молодого букового підросту. Кількість життєздатного підросту бука на північних схилах досягає 5-20 тис. штук на 1 га, а на південних його у 3-5 разів менше.

Молодий підріст бука дуже чутливий до весняних та осінніх приморозків і до перегріву. Південні схили освітлюються сонцем протягом всього дня, вологість ґрунту та повітря тут значно нижчі, ніж на північних схилах, а коливання температури протягом доби значно більші. Навесні південні схили раніше звільняються від снігового покриву, внаслідок чого розвиток букового підросту починається тут раніше, і він гине від весняних заморозків. Самосів бука віком 1-2 роки при незначних механічних пошкодженнях на південних схилах гине майже повністю. Це підтверджується даними Я. О. Сабана (1958) про динаміку природного відновлення бука на лісосіках суцільних рубок. Він визначив, що після проведення суцільної рубки на схилі південно-західної експозиції крутизною 26-29° (Перечинський держлісгосп, Тур'я-Полянське лісництво, кв. 9) з наявних під наметом насаджень до рубки 10,1 тис. штук на 1 га самосіву та підросту бука на лісосіці збереглося лише 4,2 тис. екземплярів надійного та 4,4 тис. механічно пошкодженого. Надійного 1-3-річного самосіву в перший рік після суцільної рубки було 2250 штук на 1 га, на другий рік його збереглося 1000 штук, а на третій майже всі 1-3-річки загинули. Цей приклад яскраво характеризує порушення, які допускалися в Карпатах щодо застосування суцільних рубок на крутих схилах (29°) з недостатньою кількістю природного відновлення.

Стійкішим, як і в смеречинах, виявився підріст 4-6-річного віку. Відпад підросту залежить від крутизни та експозиції схилів, ширини лісосік тощо. На північних схилах менше прямого сонячного проміння, а тому тут нема сильного перегріву; сніговий покрив на них тане пізніше, що викликає пізніший весняний розвиток букового підросту (на 1,5-2 тижні); тут на підріст менше впливають весняні заморозки.

На північних схилах ширина лісосіки має менший вплив на лісовідновлення, ніж на південних. Так, на лісосіці шириною 100 м (Дубриницький держлісгосп, Лютянське лісництво, кв. 1) кількість підросту бука віком від 3 до 10 років становить 21 тис. штук на 1 га, а на лісосіці шириною 200 м - 19 тис. Проте, враховуючи куртинне розміщення самосіву та підросту і ступінь його механічного пошкодження при лісозаготівлях, така кількість підросту недостатня. Ще гірший стан природного відновлення на суцільних лісосіках південних експозицій.

На суцільних лісосіках південних схилів створюються несприятливі мікрокліматичні умови для молодого підросту бука. Із збільшенням ширини лісосік підвищується амплітуда температурних коливань, зменшуються вологість ґрунту та відносна вологість повітря. Тому на південних схилах зберігається менше підросту бука, ніж на північних. Відпад підросту бука на лісосіках північних схилів практично припиняється на третій рік після проведення суцільної рубки, а на південних - тільки на четвертий. Відпад підросту бука як на південних, так і на північних схилах відбувається передусім за рахунок пошкодженого підросту під час лісозаготівельних робіт. Нормально розвинутий під наметом лісу підріст, не пошкоджений під час рубки, добре пристосовується як на північних, так і на південних схилах лісосік.

Збільшення ширини річного кільця навіть у пригнічених екземплярів букового підросту часто спостерігається вже на першому році життя рослин при повному освітленні. На другий, третій та наступні роки приріст у діаметрі різко збільшується, а ширина річного кільця у 5-8 разів перевищує приріст під наметом лісу (П. С. Каплуновський, 1958). Приріст у висоту в менш пригнічених екземплярів бука відбувається інтенсивніше і з кожним роком збільшується. На лісосіках 3-4-річної давності основна маса підросту має вигляд виправлених рослин з приростом у висоту за останній рік 20-30 см. Отже, приріст бука, як і смереки, що при лісозаготівельних роботах зазнав незначних пошкоджень, не тільки не гине в умовах Карпат, а й щорічно збільшує приріст по висоті і в діаметрі.

Властивість підросту бука швидко пристосовуватися до умов на суцільних лісосіках має велике значення для відновлення лісу на зрубах. А тому при лісозаготівлях у бучинах необхідно прагнути до максимального збереження підросту, що утворився під материнським лісостаном.

На збереження самосіву та підросту бука великий вплив чинять процеси заготівлі та вивезення лісу. При механізованій заготівлі та трелюванні часто має місце майже повне знищення підросту. Так, у Тересвянському держлісгоспі Тарасівського лісництва, кв. 30, на суцільній лісосіці досить сприятливі умови для життя та розвитку підросту бука (північний схил крутизною 15-17°, відповідні ґрунтові умови, повнота лісостану до рубки становила 0,7). Під наметом насадження була достатня кількість життєздатного підросту (більше 20 тис. штук на 1 га), але він майже повністю загинув в результаті механізованої заготівлі та трелювання лісу (ваління лісу проводилося електропилами К-5, а трелювання - лебідкою ТЛ-1). При механізованому валінні та трелюванні знищується близько 90% самосіву й підросту бука.

Застосування механізованих лісозаготівель необхідно узгоджувати з лісівничими умовами щодо збереження підросту. Слід широко застосовувати повітряний спосіб трелювання (наземне трелювання лебідками, яке завдає великої шкоди лісовідновленню, треба заборонити). На лісосіках, де не застосовується механізація, доцільно прокладати тимчасові дороги по горизонталях схилів і по них здійснювати трелювання. Підріст підлягає збереженню на всіх етапах лісозаготівельних операцій. При очистці лісосік купи порубкових решток слід укладати на трелювальних волоках та на місцях, де відсутні куртини букового підросту. Щоб забезпечити максимальне збереження підросту, рубки головного користування в бучинах необхідно провадити в зимовий період по глибокому сніговому покриву. При механізованих лісозаготівлях у весняно-літній період слід застосовувати повітряний спосіб трелювання.

При лісозаготівлях у літній період на крутосхилах, за наземного та напівпідвісного способів трелювання, при відсутності достатньої кількості самосіву та підросту бука, під наметом материнського лісостану неможливо забезпечити позитивний ефект від суцільних рубок як у бучинах, так і в смеречинах Карпат.

Враховуючи специфіку гірських умов Карпат, а також виснаження лісів надмірними рубками, з метою впорядкування лісів доцільно на певний період відмовитися від суцільнолісосічних рубок. Застосування таких рубок можливе лише в окремих випадках з обов'язковим виконанням таких умов: до рубки призначаються лісостани, розташовані на схилах малої крутизни, що мають достатню кількість (40 тис. і більше на 1 га) життєздатного самосіву і підросту бука; лісозаготівельні роботи проводяться тільки в зимовий період за наявності товстого шару снігу; ширина лісосік не перевищує 60-80 м; матеріальне заохочення лісорубів у збереженні підросту.

Відновлення бука при поступових рубках.

Поступові рубки при правильному їх проведенні забезпечують природне відновлення головної породи і не знижують водоохоронно-захисної ролі гірських лісів. Нами досліджувався вплив поступових рубок на природне відновлення в Тур'я-Реметському, Тересвянському та інших держлісгоспах Закарпатської області, а також у Вижницькому і Чернівецькому держлісгоспах Чернівецької області. Поступові насіннєво-лісосічні, як і групово-вибіркові, рубки відповідають природі гірських букових лісів, але їх застосування на крутих схилах (25-30°) дуже складне.

Ми досліджували стан природного відновлення і залишену частину лісостану після проведення першого і другого заходів поступової рубки у Нижньо-Устьчорнянському лісництві Тересвянського держлісгоспу в кв. 22. Лісостан до рубки мав таку таксаційну характеристику: склад - 10Бк, вік - 140 років, повнота - 0,8, бонітет - II, запас на 1 га - 350 м³. Ділянка розташована на схилі північно-західної експозиції крутизною 30°. Під наметом насадження було 83,5 тис. штук підросту бука на 1 га. Після проведення першого заходу поступової рубки таксаційна характеристика лісостану змінилася: склад - 10Бк, повнота - 0,5, середня висота - 29,4 м, середній діаметр - 44,2 см, запас на 1 га - 229,5 м³. У залишених на корені стовбурів бука серйозних пошкоджень не було помічено. На всій площі збереглося в середньому по 67 тис. штук на 1 га надійного підросту бука віком 3-6 років.

Через п'ять років проведено другий (заключний) захід поступової рубки, яка дала добрі результати. Ваління лісу та трелювання деревини проводили у зимовий період по сніговому покриву. Молоде покоління бука майже повністю збереглося, і на його основі шляхом природного відновлення виник новий буковий ліс.

За даними Я. О. Сабана, добрі результати одержано при поступових рубках в Тур'я-Полянському лісництві Перечинського держлісгоспу (кв. 22, 9 і 6). Таксаційна характеристика лісостану в кв. 6: склад - ЮБк+Яв, вік - 120 років, повнота - 0,8, бонітет - І, середня висота - 28,6 м, середній діаметр - 36 см. Ділянка розташована на схилі південно-західної експозиції крутизною 30°. Під наметом лісу на 1 га налічувалося 8,1 тис. штук самосіву і підросту бука; з них 7,0 тис. штук надійного. У 1953 р. проведено перший з двох заходів поступової рубки інтенсивністю за масою 53%. Після рубки повнота насадження знизилася до 0,5. Ваління дерев проводилося ручними пилами, трелювання було повітряне з елементами кінного підтрелювання.

Після проведення першого заходу насіннєво-лісосічної рубки збереглося 84,3% підросту бука. На другий рік після рубки відпад підросту бука становив 9,2% загальної його кількості. На третій рік відпаду підросту не спостерігалося, збережені екземпляри зміцніли, і було зроблено поповнення їх сіянцями бука, явора та ільма. Необхідну кількість садивного матеріалу було забезпечено із сходів цих порід під наметом насадження. У 1955 р. на 1 га налічувалось бука насіннєвого походження 9,6 тис. штук, а явора, ясена, ільма - близько 2 тис, більше 1 тис. штук самосіву берези. Крім того, з'явилася поросль бука від пнів і дуже пошкодженого крупномірного підросту (більше 1 тис. штук на 1 га). У 1957 р. після невисокого врожаю бука та інших порід на лісосіці з'явилося більше 15 тис. штук на 1 га сходів, з них бука 13,8 тис. штук. На п'ятому році на лісосіці поступової рубки налічувалося всього самосіву і підросту 31,7 тис. штук на 1 га; з них бука насіннєвого походження було 82%. Наведені дані свідчать, що насіннєво-лісосічні рубки при правильному їх проведенні у гірських умовах дають високий результат. Проте слід зазначити, що в тому ж кв. 6 Тур'я-Полянського лісництва влітку 1953 р. було проведено Тур'я-Реметським ліспромгоспом насіннєво-лісосічну рубку (перший захід), внаслідок чого дуже пошкоджено майже 60% залишених дерев; стільки ж знищено самосіву і підросту бука. На окремих деревах кору було зідрано зверху донизу смугами 15-18 см, частина дерев залишилася зовсім без крон, і тільки 35-40% з них мали незначні механічні пошкодження.

При визначенні раціональної системи рубок, яка могла б сприяти підвищенню продуктивності лісостанів, велику увагу необхідно приділяти збереженню самосіву та підросту головних лісоутворювальних порід під наметом деревостану. Народногосподарське значення природного відновлення лісу важко переоцінити. На нашу думку, насіннєво-лісосічні рубки, як і групово-вибіркові, можуть дати позитивний лісовідновний ефект тільки при високій культурі їх проведення. Застосування у свіжих і вологих бучинах поступових і вибіркових рубок сприятиме збереженню водоохоронних та ґрунтозахисних властивостей лісів, природному їх відновленню та скороченню строків вирощування насаджень.