Руйнівні повені 2008 та 2010 років на Буковині, цьогорічні землетруси в Японії вкотре засвідчили: людина аж ніяк не господар природи, як ще донедавна вважали, а тільки її частина. Попри це загальний рівень екологічної культури громадян досі залишається вкрай низьким. Тим часом поки у суспільстві не зміниться ставлення до природи загалом, а до людей не прийде усвідомлення, що йдеться фактично про середовище нашого існування, на жодні позитивні зрушення у збереження довкілля годі сподіватися. 5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Гарний привід поговорити про природу і своє місце у ній. Співрозмовник "Доби" – перший заступник начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, заслужений природоохоронець України, професор Володимир Солодкий.

– Разом з історичною назвою нашого краю "Буковина" часто вживають означення зелена. Напевно, не про кожний регіон України так можна висловитися?

– Природа здатна до самоочищення, якщо на 15-20 відсотках території певного регіону встановлено заповідні режими. Згідно з чинною у нас в Україні класифікацією існує 11 категорій територій та об'єктів природо-заповідного фонду. Наприклад, перша категорія – це біосферні заповідники, друга – природні заповідники, третя – національні природні парки. У національних природних парках можна облаштовувати рекреаційну інфраструктуру – прокладати екскурсійні стежки, рекреаційні ділянки тощо. А ось у заповідниках допускаються лише наукові спостереження. У нас в Чернівецькій області зараз 12 відсотків заповідної території різних категорій. Наш показник ледь не в два рази вищий за середній по Україні. Водночас хоч це і один з найвищих показників в Україні, але ми ще стоїмо на рубежі з Європою. У Європі показники заповідності трохи вищі. Тому свої показники хочемо довести до їхнього рівня. Область взагалі виступає за те, щоб і Карпати всі були заповідними, і на всіх річках був заповідний режим. Звісно, що це більша відповідальність. При заповіданні весь час зустрічаємо супротив. І тим не менше за останні 5 років площа заповідних територій збільшилася у 3 рази. Іншого шляху немає.

– Вибирати в природі пріоритети для захисту справа безнадійна. Але якщо згадати, що навіть головний топонім краю походить від назви певного виду дерев, то обминути проблему захисту лісів навряд чи вдасться...

– Збереження біологічних ресурсів Чернівецької області, в першу чергу лісів, одна з найважливіших передумов забезпечення цілісності природних гірських та передгірських екосистем. Ліси на Буковині займають площу понад 260 тисяч гектарів. Це майже 30 відсотків території області. Тільки за умови динамічної рівноваги природного середовища лісові екосистеми здатні ефективно виконувати кліматорегулюючу роль і протистояти катастрофічним паводкам та зсувам. Тобто відвертати від Карпатського регіону серйозну загрозу екологічній безпеці, від якої ця територія потерпає останні роки. Буковинські Карпати також одна з останніх великих екосистем у Європі, що майже цілком збереглася у природному стані. Це один з тих небагатьох регіонів, де на значній площі до сьогоднішнього дня збереглися ділянки, що мають виняткове наукове та культурне значення. Це такі собі своєрідні еталони первісної природи. Ліси Буковинських Карпат виконують екологічні, водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, кліматорегулюючі, оздоровчі, рекреаційні, естетичні та інші важливі функції. А ще – є джерелом для задоволення потреб суспільства у природних ресурсах.

– Попри це тиск на ліси все одно постійно зростає...

– Головною загрозою для збереження біорізноманіття Буковинських Карпат є антропогенний вплив на лісові екосистеми і зниження їх біологічної стійкості. У зв'язку із посиленням антропогенного навантаження в Буковинських Карпатах та Передкарпатті слід впроваджувати нові природозберігаючі технології лісозаготівель, забезпечувати перехід до водозбірно-ландшафтних принципів господарювання, гармонізації систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній основі. Власне робити все те, що передбачено положеннями Державної програми "Ліси України", Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону". Наприклад, відповідно до положень нової редакції Лісового кодексу, віднести всі ліси Карпатського регіону до категорій захисних лісів, рекреаційно-оздоровчих лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Зменшити навантаження на гірські екосистеми, що присутнє в експлуатаційних лісах, шляхом заборони суцільно-лісосічних рубок головного користування. В гірській та передгірській зонах здійснювати виключно рівномірно-поступові рубки та канатний спуск деревини з гір. Варто наголосити, що в процесі заготівлі деревини слід дбати і про вирощування молодих лісів, проводити рубки догляду в молодняках – освітлення, прочищення, прорідження, що формують якість майбутніх лісів. Щорічно на гектарі вкритої лісом площі в середньому приростає майже 5 кубічних метрів деревини, а загалом – 770 тисяч кубічних метрів. Породний склад представлений хвойними, твердолистяними та м'яколистяними насадженнями.

– І цього, Ви вважаєте, буде достатньо для того, щоб зменшити негативний вплив людей на ліси?

– Звісно, ні. Особливої уваги потребує також екологізація лісокористування з метою підвищення екологічних і захисних функцій лісів, продуктивності деревостанів, надійне відновлення корінних лісонасаджень, розширення природно-заповідного фонду та розвиток екологічної мережі. Питання екологізації набуває великого значення ще й тому, що ліси є екологічним каркасом природних ландшафтів та основним стабілізуючим елементом їхнього сталого розвитку. Особливо у гірських водозборах, що порівняно з рівнинними територіями значно вразливіші щодо негативних чинників. Гірські та передгірські ліси мають велике загальноєвропейське екологічне значення, оскільки вони визначають умови рівноваги природного середовища басейнів великих рік. Саме від стану природних ландшафтів суттєво залежать їхні біосферні функції, першочергове значення серед яких має водорегулююча та ґрунтозахисна роль. Для збереження природних ландшафтів від руйнівного впливу водної ерозії, попередження забруднення гірських потоків, слід неухильно дотримуватися вимог Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону". Комплекс робіт в гірських лісах необхідно здійснювати лише з використанням спеціальних колісних тракторів та повітряно-трелювальних установок. З цією метою на державному рівні слід вирішити питання про забезпечення постійних лісокористувачів спеціальною технікою для здійснення лісогосподарських робіт.

– Вирішення яких проблем, на Вашу думку, є пріоритетними?

– Головна з них – заповідання цінних природних об'єктів, взяття їх під охорону держави. Це забезпечить захист лісів Буковинських Карпат від різного роду техногенних посягань. Обласна рада практично щороку ухвалює рішення про розширення мережі природно-заповідного фонду. Відповідна робота проведена також щодо розбудови регіональної екомережі, зокрема, за поданням Чернівецької обласної державної адміністрації підписано Укази президента про створення національних природних парків "Черемоський" та "Хотинський", розширення НПП "Вижницький". Чернівецькою обласною радою прийнято рішення про розширення до 27 тис. га зоологічного заказника "Зубровиця". У даний час це найбільший зоологічний заказник у Європі, де досліджуються особливості та проблеми реакліматизації зубра (бізона європейського) на території Буковинських Карпат та Передкарпаття. Тут створені умови для відтворення оптимальної чисельності популяції цього виду, що занесений до Червоної книги України, Червоної книги Міжнародної спілки охорони природи та Європейського Червоного списку. Завдання сьогоднішнього дня – зберегти неповторні ландшафти Буковинських Карпат для їх рекреаційного використання, туризму та відпочинку, адже карпатські ліси – не сировинний придаток лісогосподарського комплексу, а база для розвитку всеукраїнської та європейської мережі здравниць. Враховуючи, що ліси Карпат виконують переважно природоохоронні, екологічні (водоохоронні, захисні та інші важливі функції), вважаємо, що необхідно вийти з пропозицією до Кабінету Міністрів України щодо розробки Національної програми екологічної безпеки Карпат з відповідними фінансовими гарантіями, де врахувати здійснення комплексу природоохоронних заходів.

– Захищати карпатські ліси в окремо взятій області справа, напевно, безнадійна?

– У січні 2007 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, що визначає основні напрями і шляхи виконання Карпатської конвенції, підписаної країнами Карпатського регіону. Цей базовий документ став основоположним для імплементації положень Карпатської конвенції на території Буковинських Карпат. Серед завдань Карпатської конвенції – формування скоординованої політики країн Карпатського регіону на шляху до екологічно-збалансованого розвитку. Наразі Мінприроди визначило Чернівецьку область як кращу з впровадження положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Тому закономірно, що саме Чернівецька область представлена на ІІІ Конференції сторін Карпатської конвенції у м. Братиславі, як єдиний претендент від України на розміщення Постійного секретаріату Карпатської конвенції.

– До природних багатств Буковини належать також річки...

– На території Чернівецької області налічується 11 підприємств, що здійснюють вплив на водне середовище басейну Дністра. Це так звані потенційні забруднювачі. Тобто за екстремальних ситуацій вони можуть такими стати. Це, зокрема, КП Сокиряни-благоустрій, КП Хотинтепломережа, Кельменецьке ВУЖКГ, Сокирянська центральна районна лікарня, Дністровська ГЕС, ТОВ "Голтрансінтернешнл", цукровий комбінат "Хрещатик", який цього сезону почне працювати, теж потенційний забруднювач. Деякі з них мають очисні споруди, але їх потрібно реконструювати. Повертати у річку треба чисті стічні води, а не покладатися, що вони розбавляться у річковій воді. У деяких країнах такі зворотні стічні скиди можна навіть пити. Для цього треба будувати нові очисні споруди. Не може бути так, щоб старі працювали по 25-30 років.

– Все, як завжди, впирається в кошти?

– Ми вже два роки добиваємося виділення коштів на реконструкцію каналізаційних очисних споруд у місті Хотин. Також потрібно закінчити реконструкцію очисних споруд КП Сокиряни-благоустрій. Адже внаслідок недофінансування з державного бюджету, досі не закінчене будівництво сокирянських очисних споруд, куди планувалося приймати також стічні води Сокирянської виправної колонії. Не профінансовано реконструкцію очисних споруд міста Хотин. Але ж існують Постанова Кабінету Міністрів України № 761 від 18 серпня 2010 року "Про внесення змін до порядку використання у 2010 році коштів стабілізаційного фонду", передбачених для реалізації Державної програми "Питна вода України". А також розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2010 року

№ 154-р "Про виділення коштів для здійснення у 2010 році в регіонах деяких невідкладних природоохоронних заходів". Необхідно, щоб Кабінет Міністрів України прискорив перерахування коштів по цій програмі для закінчення реконструкції сокирянських очисних споруд, а також необхідних для реконструкції каналізаційних споруд м. Хотина.

– Крім лісових, Буковина, напевно, має також гідрологічні заповідні об'єкти?

– На території області є понад 50 заповідних джерел, озер та водоспадів. Але наразі хочу наголосити на іншому. У нас є національний природний парк "Хотинський". Згідно з Указом Президента України 2010 року він розташований у межах трьох районів – Хотинського, Кельменецького і Сокирянського. Але заповідано тільки 5 тисяч гектарів акваторії Дністровського водосховища. Хоча вся акваторія водного плеса – 14,2 тисячі гектарів. Риба не знає, чи вона у заповідній території, чи якійсь іншій. Відтак ми вийшли з ініціативою і на голову Чернівецької ОДА, і на міністерство, щоб заповідником стало все водосховище. Це один з пріоритетів нашої роботи.