Для першого періоду характерні класицистичні будівлі та споруди, для другого періоду - будівлі і споруди, побудовані, здебільшого, в історизмі (так званому "швейцарському" стилі), для третього - у модерні (переважно у "закопанському" стилі та початковій стадії українського модерну), для четвертого - у традиційних формах модерну (з перевагою українського модерну) та у формах функціоналізму. Архітектура цих періодів у своєму розвитку спиралася на конкретні архітектурні прототипи і аналоги, за допомогою яких можна зідентифікувати їх стильові спрямування.

До зовнішніх чинників, які вплинули на архітектурну стилістику Трускавця, потрібно віднести розповсюдження в XIX ст. "швейцарського" і "норвезького" стилів згідно з прийнятою у Галичині інструкцією 1864 p. для карпатських курортів.

Пізніше, в кінці XIX - на початку XX ст набув поширення "закопанський" стиль, який виводився з художнього середовища Молодої Польщі. Внутрішнім чинником, який формував стильові вирішення об'єктів курортної забудови, був вплив традицій прикарпатської народної архітектури.

В 1827 р. у Трускавці з'явилися перші лазні - за типологією громадські будівлі, які одночасно слугували також першими житловими приміщеннями для відпочивальників, переобладнаними, відповідно, з сільської корчми і хати. У 1836 р. були побудовані стаціонарні лазні. Охарактеризувати стильові вирішення цих будівель важко, тому що вони не збережені. Не виявлено також ілюстративного матеріалу та історико-архівних описів (окрім первісного плану перших лазень), на підставі яких можна було б їх характеризувати. В перший період, на початку XX ст. (1827-1840 pp.), у Трускавці, згідно з іконографічними джерелами, зафіксовано тільки дві будівлі у формах класицизму. Вони зображені на літографіях А. Піллера 1894 р.. Згідно з даними натурних досліджень, стильові форми ампіру у Трускавці відсутні.