У селі Колочава Міжгірського району, Закарпатської області від літа 2009 року має власну залізницю.

Тут працює один з унікальних музеїв України та єдиний на Закарпатті музей історії залізниці "Колочавська вузькоколійка".

Музей складається із раритетного паровозу та ешелону із 10-вагонами. Кожний вагон відтворює процес транспортування за різної влади, яка панувала у цьому регіоні. Є тут три чеські пасажирські вагони, радянський товарняк, угорський вагон для перевозу худоби та бочка для води, і звичайно ж, вагони для транспортування деревини – рубанців та бокорів.В кожному музейному вагоні – унікальні експонати, які розповідають про історію вузькоколійок на Закарпатті, про роботу і побут залізничників та їхніх пасажирів. Головна гордість музею, серце ешелону – унікальний паровоз – гарний, потужний і екологічно чистий транспорт. Виготовлений у Німеччині 1951 року, паротяг працював до 1973-го, потім зберігався у паровозному депо у селі Хмільник, що на Берегівщині, і лише диво врятувало його від здачі на металобрухт.
Тепер же на великі свята паровоз помпезно випускає пару, гуркоче на всю околицю та весело закликає туристів. В такі моменти здається, що ось-ось він поїде попід зеленими смереками берегом Тереблі по звичному маршруту.

Залізничні колії та металеві конструкції вагонів теж збирали по віддалених куточках. Паводок 1998 року остаточно зруйнував вузькоколійку, і лише високо в горах, на території села Лопухово Тячівського району її залишки врятувалися від шукачів металу. Вагони пролежали у воді до 2008 року, знадобилось чимало зусиль аби їх доставити до Колочави. Із поіржавлених та покривлених уламків вмілі руки працівників музею зробили колочавську вузькоколійку.

На Всеукраїнському конкурсі громадських музеїв, що відбувся у грудні 2009 року, у номінації "Краще експозиційне оформлення" колочавський музей отримав третє місце.
Гості музею можуть не лише ознайомитися з історією залізничної справи, але й самим покататись на вузькоколійці. Незабаром по вузьких коліях довжиною 800 метрів невеличкий вагончик, що належав колись лісорубу, героєві соціалістичної праці Іванові Чусу, возитиме всіх охочих.

Тепер же у музеї працює механічна дрезина, на якій залюбки катається не лише дітвора, але й багато дорослих.

Вузькоколійка, яка лише в минулому столітті була брендом Карпат, не може назавжди зникнути з дороги нашого життя. Чартерний рейс у минуле може здійснити кожен відвідавши музей "Колочавської вузькоколійки".