В Українських Карпатах відбулися величезні кількісні та якісні зміни, що призвели до порушення екологічної рівноваги. Антропогенні зміни зачепили всі компоненти середовища: рослинний і тваринний світ, ґрунтовий покрив, ресурси річкових і підземних вод. Внаслідок нижчезазначеного впливу сьогодні багато ведеться дискусій про причини та наслідки катастрофічних повеней у Карпатах, а най значніше у Закарпатті. Наслідки відомі - вони жахливі. Серед причин, поряд крім надмірних опадів, називають і надмірну вирубку лісів, відсутність належного берегоукріплення, ліквідації колись існуючих гребель і бездумний забір гравію та каменю, захаращення порубними рештками гірських річок та потоків тощо. З огляду на те, що фізико-геологічні умови Буковини й Закарпаття мають багато спільного, та й принципи господарювання в горах і передгір'ї не дуже відрізняються, слід зробити все можливе, щоб у Карпатах уникнути катастрофічних наслідків.

Протягом багатьох десятиріч у Карпатах здійснюється інтенсивне господарювання без урахування специфіки гірських та передгірських умов. Причиною порушення екологічної рівноваги, є те, що у великих обсягах, особливо в повоєнний період, велися суцільні рубки лісу, безсистемне будівництво доріг та трелювальних волоків, нафто- і газопроводів, ліній електропередач, проводиться розорювання крутосхилів, перевипас худоби тощо. Суттєва зміна вікової структури деревостану, трансформація мішаних лісів на монокультури на значних площах суттєво впливають на порушення природоохоронного режиму регіону. Враховуючи це, слід у найближчий час переорієнтувати господарську діяльність у Карпатах на екологічно збалансовану, що забезпечує збереження екологічної рівноваги.

Карпати здавна славляться лісами. Враховуючи, що вони виконують переважно природоохоронні, екологічні, водоохоронні, захисні та інші важливі функції, є нагальна потреба перевести в установленому порядку всі ліси Карпат до першої групи (за лісогосподарськими критеріями), що виключить таке поняття, як експлуатаційні ліси Карпат і забезпечить покращання режиму спеціального та загального лісокористування в плані безумовного виконання природоохоронних функцій лісів.

Було встановлено, що при заготівлі деревини в Карпатах, особливо на лісосіках головного користування, є факти невжиття заходів з недопущення ерозійних процесів, ще порушується технологія розробки лісосік, допускається безсистемне трелювання деревини, внаслідок чого руйнується ґрунтовий покрив та знищується підріст, розвивається водна ерозія на крутосхилах. Здоров'я лісу значною мірою залежить від технології рубок. Тому має застосовуватися така технологія її проведення, яка б звела до мінімуму механічні пошкодження дерев, лісової підстилки та ґрунту. Надійний спосіб транспортування деревини в умовах гірського лісу - це повітряно-канатний спуск, який відповідає вимогам раціонального природокористування. Та на практиці в гірських лісах трелювання деревини із лісосік часто здійснюється по гірських потоках і схилах, що є грубим порушенням природоохоронного законодавства. У результаті такого підходу має місце інтенсивне забруднення русел і захаращення їх відходами хвойних і листяних порід, що, у свою чергу, негативно впливає на іхтіофауну Карпатського регіону. До того ж у місцях трелювання знищується підріст та гумусний шар ґрунту. Тому назріла нагальна необхідність перепрофілювати одне з підприємств військово-промислового комплексу на виробництво канатних повітряно-спускових установок деревини в гірських умовах. Застосування цих установок забезпечить збереження природних ландшафтів від руйнівного впливу тракторного трелювання по гірських схилах, попередить забруднення гірських потоків, розвиток ерозійних процесів.

Тут необхідно сказати про природоохоронне значення повітряного спуску деревини з гір. Основна машина лісозаготівельників в горах - гусеничний трактор, а його природоохоронні називають "руйнівником". Волоки, якими він трелює деревину з крутосхилів - рани на тілі Карпат. По них під час дощів, як по руслах рік, ринуть стрімкі потоки, змиваючи створений тисячоліттями ґрунт аж до кам'яних порід. Тобто оголюються схили гір, починається інтенсивна ерозія, зменшується кількість природних джерел. Одночасно трактор губить і підріст. Створюються такі рани, що вже практично самі не загоюються і, як виразка, розростаються. Тому така лісозаготівля в горах - злочин.

З метою запобігання руйнівного впливу гусеничних тракторів на гірські ландшафти розробку лісосік в гірських умовах необхідно здійснювати лише з використанням колісних тракторів та гужового транспорту, поступово запроваджуючи повітряне-трелювальні установки. Це передбачено Законом України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону, згідно з якими також заборонені суцільні вирубки деревостанів у 150-метровій захисній прибережній смузі вздовж гірських річок і потоків та вище 1 100 метрів над рівнем моря. Проте лісокористувачам слід серйозно готуватися до впровадження з 2005 року комплексу робіт з повітряного спуску деревини з стрімких схилів, як це й передбачено вимогами вищеназваного Закону.

Необхідно також заборонити виділення лісосічного фонду тимчасовим лісокористувачам, що не мають відповідної лісозаготівельної техніки і не забезпечені відповідними спеціалістами та допускають порушення природоохоронного законодавства, не використовують у своїй роботі природозберігаючих технологій. Тільки з початку цього року інспекційними підрозділами обласного держуправління екології та природних ресурсів за здійснення самовільних рубок та порушення вимог Лісового кодексу України до арбітражного суду направлено 31 справу про відшкодування збитків на суму 1,6 млн. грн., до адмінвідповідальності притягнуто 360 посадових осіб та громадян.

Заповідання цінних природних об'єктів, взяття їх під охорону держави - одна з важливих передумов забезпечення екологічної безпеки Карпат. У Чернівецькій області вживаються кардинальні заходи для розширенню природно-заповідного фонду. За останні п'ять років площа заповідних територій в області зросла майже в 10 разів. Відповідно до Указу Президента України створено Вижницький національний природний парк на площі 8,0 тис. га. Згідно з рішенням обласної ради до Кабінету Міністрів України подані матеріали про перейменування та розширення території Вижницького національного природного парку вдвічі. Згідно з розпорядженням Чернівецької облдержадміністрації створено Черемоський регіональний ландшафтний парк площею 6,6 тис. га, Чернівецький регіональний ландшафтний парк площею 21 тис. га тощо. Є ще багато природних об'єктів, що потребують заповідання, проте їх неможливо затвердити через відсутність згоди землекористувачів. У зв'язку з цим зникла нагальна необхідність внести відповідні зміни до Закону України "Про природно-заповідний фонд України". При розширенні мережі природнозаповідних територій буде вирішено й питання про охорону рідкісних, зникаючих і лікарських рослин, запаси яких катастрофічне зменшуються. Зараз до практичної роботи з їх охорони залучаються активісти-природолюби, громадські екологічні організації краю, в т. ч. студентська дружина Чернівецького факультету Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", Буковинська філія національного екоцентру України "Крона", еколого-духовний клуб "Водограй" та ін.

Великою проблемою залишається питання видобутку нафти і газу в Буковинських Карпатах. На сьогодні цю роботу здійснюють три спеціалізовані організації сусідніх областей. Нафтовики взагалі не приділяли належної уваги будівництву і правильній (з природоохоронної точки зору) експлуатації амбарів - ємностей для збирання сильно забруднених хімреагентами стоків із бурових. Досить сказати, що за десятки років роботи в Карпатах нафтовики так і не вирішили питання їх утилізації чи захоронення. На нашу думку, до тих пір, поки експлуатація бурових не буде здійснюватися під керівництвом обласних структур, про збереження Карпат не може бути й мови.

У Карпатах є всі передумови для успішного розвитку мисливського та рибного господарства, раціонального використання й охорони тваринного світу. Але ці сприятливі умови необхідно вміло використовувати. Охороні тваринного світу сприяє розвиток заповідної справи в області. Зараз тут майже 70 тисяч гектарів цінних угідь і ландшафтів оголошено заповідними, майже 90 відсотків заповідних територій знаходяться в лісових масивах Буковинських Карпат.

Інша тема - погіршення умов мешкання мисливських тварин у зв'язку з ростом антропогенного навантаження. Трапляються непоодинокі випадки, коли молодняк дичини нищиться під час збирання хлібів та зеленої маси трав, отруюється хімікатами, руйнуються гнізда. Негативно впливає на стан її популяції повсюдне випалювання сухих трав та очерету в весняний період, випас свійських тварин біля ставків, у лісах та лісосмугах у сезон тиші та інше. Одна з причин зменшення поголів'я диких тварин, особливо парнокопитних - недосконалість традиційних методів полювання, у результаті чого винищується маточне поголів'я. Слід проводити диференційований відстріл парнокопитних за статево-віковим принципом.

Слід зупинитись і на карпатських рекреаційних ресурсах. Вони дозволяють у короткі строки відновити фізичні й духовні сили людини. У Буковинських Карпатах є ландшафтний заказник "Чорний Діл", лісові заказники - "Лунківський", "Петровецький", великі запаси бальнеологічних ресурсів. Особливий інтерес становлять залізис-тосульфатноалюмінієві води джерела "Лужки", хлоридні води високої мінералізації типу "Моршин", а також аналоги типу "Нафтуся", "Єсентуки", "Мацеста" та інші.

Незважаючи на значний природнорекреаційний потенціал, в області функціонує лише декілька санаторіїв та турбаз, що вкрай недостатньо. Та в горах і передгір'ях нерідко можна зустріти і примітивні бази відпочинку, які не забезпечені природоохоронними спорудами.

В Буковинських Карпатах є багато інших екологічних проблем. Зокрема, у зв'язку зі значним об'ємом змиву ґрунту зі схилів, збільшення деградації земель, є нагальна необхідність впровадження в життя контурно-меліоративної (ландшафтної) системи землеробства. Нагальною проблемою є і утилізація та захоронення сміття й відходів. Слід не допускати захаращення гірських потоків порубними рештками тощо.

Звичайно, всі заходи слід виконувати комплексно, із залученням зацікавлених відомств, установ та організацій. Для цього необхідно на державному рівні розробити Національну програму екологічної безпеки Карпат з відповідними організаційними та фінансовими гарантіями.